Find out more about endangered species

неділю, 30 січня 2011 р.

філософія серця - 8


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 88-90.

Фізіологія відзначає у головному мозку фізичні умови, від яких залежить діяльність душі, натомість священні автори вказують нам безпосереднє, моральнісно-духовне джерело цієї діяльності в цілісному й нероздільному настрої та схильності душевної істоти. Наші думки, слова й діла є первинно не образи зовнішніх речей, а образи або вирази загального почуття душі, породження нашого сердечного настрою. Звичайно, у буденному житті, сповненому турбот про перебіжну дійсність, ми надто мало звертаємо уваги на цей задушевний бік у наших думках і вчинках. А проте лишається правильним, що все, що ввіходить у душу ззовні, за допомоги органів чуттів і головного мозку, перероблюється, змінюється й дістає свою останню й постійну вартість завдяки особливому, окремо визначеному сердечному настрою душі, й навпаки, ніякі дії й збудження, що йдуть від зовнішнього світу, не можуть викликати в душі уявлень або почувань, якщо останні несумісні з сердечним настроєм людини. В серці людини лежить основа того, що її уявлення, почування й учинки дістають особливість, в якій виражається її душа, а не інша, або дістають такий особистий, окремо визначений напрям, завдяки якому вони є вирази не загальної духовної істоти, а окремої живої дійсно існуючої людини.

У внутрішньому досвіді ми зовсім не помічаємо, як змінюється головний мозок від зміни наших думок, бажань і почувань; на підставі безпосереднього самопогляду ми навіть не знали б, що він є орган душі, яка всвідомлює й мислить. Якщо це відношення між мисленням та його органом має розумові підстави у призначенні мислення, яке само по собі має бути спокійним і байдужим усвідомленням довколишньої дійсності, то звідси, проте, випливає, що як у мисленні, так і в його тілесному органі душа не являє себе в усій неподільності й повноті свого багатого єства. Якби людина виявляла себе одним лише мисленням, яке у такому разі було б, імовірно, найдостеменнішим образом зовнішніх предметів, то різноманітний, багатий на життя й красу світ відкривався б її свідомості як правильна, але водночас нежива математична величина. Вона могла б бачити цю величину наскрізь і в цілому, але натомість ніде не зустрічала би буття істинного, живого, яке вражало б її красою форм, таємничістю потягів і безконечною повнотою змісту. Нам видається, що у справжній душі немає такого однобічного мислення. Й що було б з людиною, якби її думка не мала іншого призначення, крім того, щоби повторювати у своїх порухах події дійсності або відображати в собі сторонні духові явища? Можливо, у цьому разі наші думки відрізнялись би такою самою невизначеністю, як математичні величини, натомість ми мали б змогу в нашому пізнанні речей просуватися лише вшир, а на вглиб. Світ, як система явищ життєвих, сповнених краси й знаменності, існує й відкривається передовсім для глибинового серця й звідси вже для розуміючого мислення. Завдання, які розв'язує мислення, походять у своїй останній підставі не з упливів зовнішнього світу, а з потягів і непереборних вимог серця. Хто знає, як мало дає нам для знання чуттєвий світ, яке бідне й беззмістовне те відчуття, яке виникає від зустрічі свідомості з зовнішніми предметами, той зрозуміє все значення біблійного вчення, згідно з яким підґрунтя, життєвість і глибина нашого мислення й свідомості полягає в тій душевній істоті, якої явлення ми знаємо безпосереднім внутрішнім досвідом лише в наших сердечних потягах, тобто в тих потягах, до яких таке чутливе й таке сприйнятливе наше серце. Відповідно до цього найкращі філософи й великі поети всвідомлювали, що серце їхнє було істинним місцем народження тих глибоких ідей, які вони передали людству в своїх творах, а свідомість, діяльність якої поєднана з функціюванням органів чуттів і головного мозку, лише давала цим ідеям ясноту й визначеність, притаманні мисленню.

суботу, 29 січня 2011 р.

причини вчинків

Не оцінюйте вчинку без розуміння його першопричини.

Хлопчик віком десяти років увійшов у кафе і сів за столик. До нього підійшла офіціантка.
- Скільки коштує шоколадне морозиво з горішками? - запитав хлопчик.
- П'ятдесят центів, - відповіла жінка.
Хлопчик витягнув руку з кишені та перерахував монети.
- А скільки коштує звичайне морозиво? - запитався він знову.
Офіціантку чекали інші відвідувачі, вона невдоволено кинула:
- Двадцять п'ять центів.
Хлопчик ще раз перерахував гроші.
- Хочу звичайне морозиво, - вирішив він.

Офіціантка принесла морозива, кинула на стіл рахунок і відійшла. Хлопчик доїв морозиво, розрахувався в касі та пішов. Коли офіціантка повернулась щоб прибрати стіл, вона помітила що поруч з пустою вазочкою лежали акуратно складені монети - двадцять п'ять центів, її чайові.

перекладено звідси. спасибі, sattvik!

суботу, 22 січня 2011 р.

філософія серця - 7


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 86-88.

Ці зауваження, найближче тлумачення яких завело б нас надто далеко, доводять, що найвірогідніші факти фізіології, якими підтверджується щільний зв'язок свідомого життя душі з діяльністю головного мозку, не перебувають у необхідному протиріччі з біблійним ученням про серце як справжнє осереддя душевного життя. Може бути, що душа як основа відомих нам свідомих психічних явищ, має своїм щонайглибшим органом серце, хоча її свідоме життя виявляє себе за умови діяльності головного мозку.

На цьому пункті ми могли б полишити спеціальну галузь фізіології й перейти безпосередньо душевного життя, які кожний може звіряти власним внутрішнім самопоглядом. Проте нам видається, що сама фізіологія репрезентує факти, що є посередниками між явищами, які відомі нам із зовнішнього досвіду або вивчення нашого тіла, та явищами, які становлять зміст досвіду внутрішнього. Нині фізіологія знає, що серце не є простий м'яз, не є нечутливий механізм, який лише опікується рухом крові в тілі за допомоги механічного на неї тиску. В серці поєднуються два найнадзвичайніших типи нервів, так звані симпатичні, які "опікуються всіма рослинними функціями людського організму, хімічним перетворенням матеріалів, живленням та оновленням тіла, утворенням його складників, нарешті, доцільним узгодженням між величиною та формою його окремих рухів", і нерви, які слугують необхідними органами відчуття або уявлення і волі. Хоча фізіологи зізнаються, що їхні дослідження про склад, будову й функції серця далеко ще не завершені, проте викладене попередньо вможливлює припущення, що в серці, яке є колодязь крові, обидві нервові системи - це справжнє тіло істот, котрі мають душу, - збігаються й навзаєм проймають одна одну в такій єдності та взаємодії, якої, можливо, не репрезентує жодний інший орган людського тіла. Хто не сподівається пояснити всі явища людського тілесного життя із сліпого й мертвого механізму, для того, принаймні, буде тепер зрозуміло, яким чином у біблійних поглядах серце розглядається як породжувач або осереддя всіх сил людського тіла. Чи не можемо ми сказати, не суперечачи фактам фізіології, що в серці всі найзначніші системи людського організму мають свого представника, який із цього осереддя піклується про їхнє збереження та життя? Але принаймні звідси робиться ясним, чому загальне почуття душі або почуття, яке ми маємо про наше власне духовно-тілесне буття, дає помічати себе в серці, так, що найнепримітніші зміни у цьому почутті супроводжуються змінами у калатанні серця. А це загальне почуття душі, як нам видається, є одне з найважливіших явищ для тлумачення біблійного вчення про серце як осереддя душевного життя. Стани й настрої душі далеко ще не визначаються в усій своїй повноті діяльністю тих п'яти органів чуттів, які проводять отримане ними ззовні враження до головного мозку. Якщо нашому тілові бракує потрібних матеріалів для харчування, або якщо які-які-небудь частини його виведені з нормального свого стану й відношення до інших частин, то ці механічні зміни у тілі відчуваються душею як голод і хвороба. Ці відчуття, як і всі ті стани й настрої душі, якими зумовлюється так звана схильність душі, мають свою основу в загальному почутті, для якого "все тіло, кожна частина його повинна слугувати більшою чи меншою мірою органом". У цьому загальному почутті "містяться первинно, перш будь-якого зовнішнього погляду, нероздільними, всі інші видозміни почуттів; тому його розглядають як коріння решти почуттів". Між тим настрої та схильності душі, що визначаються її загальним почуттям, слугують останній щонайглибшою підставою наших думок, бажань і справ: "як невизначувані, ледве всвідомлювані перші засновки, вони взасадничують усі наші погляди у житті, як і всі наміри й учинки". Ці самі істини відкриває нам біблійне вчення про серце як місце народження думок, бажань, слів і діл людини.

пʼятницю, 21 січня 2011 р.

сестрице місяць

sister moon by sting
показати/сховати оригінал



Sister Moon will be my guide
In your blue blue shadows I would hide
All good people asleep tonight
I'm all by myself in your silver light
I would gaze at your face the whole night through
I'd go out of my mind, but for you

Lying in a mother's arms
The primal root of a woman's charms
I'm a stranger to the sun
My eyes are too weak
How cold is a heart
When it's warmth that he seeks?
You watch every night, you don't care what I do
I'd go out of my mind, but for you
I'd go out of my mind, but for you

My mistress' eyes are nothing like the sun
My hunger for her explains everything I've done
To howl at the moon the whole night through
And they really don't care if I do
I'd go out of my mind, but for you

Sister Moon



переклад на українську мову

Em+9 A7 Em+9 A7
Сестрице Місяць, мій поводир
Em+9 A7 Em+9 A7
У твоїх тінях я сам як тінь
Em+9 A7 Em+9 A7
Всі добрі люде вже тихо сплять
Em+9 A7 Em+9 A7
Один лиш я у сріблі сяйв
B7 C7 Em6 A7
І крізь ніч я на тебе дивитимусь у сні
Em6 F#m7 C7 B7 Em+9
Хожу-брожу за тобою в забутті

На лоні неба-матері лежиш
Ти - джерело жіночої краси
Чужий я сонцю, мої очі заслабкі
Як серце холодне - тепла хочуть усі
Щоночі гледиш і байдуже тобі
Хожу-брожу за тобою в забутті

Abm C#7 Abm C#7
Очі моєї любові не схожі на сонячний світ
Abm C#7 Abm C#7
Я спрагнений нею - і з цього безумства мої
C#m7 Ebm7 E A7
Співати місяцю всю ніч пісню цю
Em6 F#m7 C7 B7 C#m7 F#7
Та їй справді байдуже те, як я люблю
Em6 F#m7 C7 B7 Em+9 A7
Хожу-брожу за нею серед сну

Em+9 A7 B7

C7 Em6 F#m7

Abm C#7 Ebm7

E

четвер, 20 січня 2011 р.

гітари чути ніжний спів

while my guitar by beatles
показати/сховати оригінал



I look at you all see the love there that's sleeping
While my guitar gently weeps
I look at the floor and I see it need sweeping
Still my guitar gently weeps

I don't know why nobody told you
how to unfold you love
I don't know how someone controlled you
they bought and sold you

I look at the world and I notice it's turning
While my guitar gently weeps
With every mistake we must surely be learning
Still my guitar gently weeps

I don't know how you were diverted
you were perverted too
I don't know how you were inverted
no one alerted you

I look at you all see the love there that's sleeping
While my guitar gently weeps
I look at you all
Still my guitar gently weeps

Oh, oh, oh
oh oh oh oh oh oh oh
oh oh, oh oh, oh oh
Yeah yeah yeah yeah
yeah yeah yeah yeah



переклад на українську мову

Am Am/G Am6 Fmaj7
Дивлюсь на всіх вас і любов скриту бачу
Am G D E
Гітари чути ніжний спів
Am Am/G Am6 Fmaj7
Дивлюся на землю - тут варто підмести
Am G C E
Гітари чути ніжний спів

A Amaj7 F#m
Не знаю чому ніхто вас
A Bm E
Не вчив виказувать любов
A Amaj7 F#m
Не знаю як вами керували
A Bm E
Як продавали і купували

Дивлюся на світ він на місці не стоїть
Гітари чути ніжний спів
І кожна помилка чогось нас навчає
Гітари чути ніжний спів

Не знаю чому ви відкинуті були
Ви скривджені також
Не знаю як ви стали темні
Чи вас ніхто не попередив

Дивлюсь на всіх вас і любов скриту бачу
Гітари чути ніжний спів
Дивлюсь на всіх вас
Гітари чути ніжний спів

Am Am/G Am6

Fmaj7 G D

D E A

Amaj7 F#m Bm

середу, 19 січня 2011 р.

a words unspoken

a words unspoken by Lina Kostenko

english translation
I know a curious thing - there is a man,
Who keeps his words to be unspoken.
This may be love, this maybe true.
Or maybe it's just curse of loneliness.

The words unspoken, a bitterness is coming through.
The words unspoken, the words unsaid to you.

A million words are spoken!... and they are making change.
A bitterness is coming out like salt on coast of ocean.
And years will pass. A silence makes a test.
The words unspoken... A hidden inside treasure...

оригінал

Несказані слова
Ліна Костенко

Я знаю дивну річ: на світі є людина,
Що береже несказані слова.
І може, це любов, і може, це єдина.
А може, й просто так, сама розрив-трава.
Мільйони слів звучать!... І змінюють подобу.
Проступить гіркота, як сіль на Сиваші.
Роки собі ідуть. Мовчання ставить пробу.
Несказані слова... Незримий скарб душі...

філософія серця - 6


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 84-86.

Ці однобічні теорії, які ми тут ледь-ледь заторкуємо, стають зрозумілими з тези, що сутність душі є мислення й ніщо більш; тому вони є для нас побічним спростуванням самої цієї тези, яка їх узасадничує. Мислення не вичерпує всієї повноти духовного людського життя так само, як досконалість мислення ще не позначає всіх досконалостей людського духу*. Хто стверджує, що "мислення є ціла людина", й сподівається пояснити всю багатоманітність душевних явищ із мислення, той вгараздіє не більше, ніж фізіолог, котрий почав би роз'яснювати явища слуху - звуки, тони й слова - з явищ зору, якими є протяжність, фігура, колір та ін. Відповідно до цього ми можемо вже припустити, що діяльність людського духу має своїм безпосереднім органом у тілі не саму лише голову або головний мозок з нервами, що до нього йдуть, але простирається значно далі й глибше всередину тілесного організму. Як єство душі, так і її зв'язок з тілом мають бути значно багатші й різноманітніші, ніж звичайно гадають. Ця - ясна річ, загальна й ще не визначена - думка про різнобічний а не однобічний зв'язок душі з тілом міститься у біблійному вченні про серце як безпосередній і щонайближчий орган душевних діяльностей і станів. Тілесним органом душі може бути ніщо інше як людське тіло. Тому, позаяк серце поєднує в собі всі сили цього тіла, воно ж і є щонайглибшим органом життя душевного. Тіло є доцільний орган душі не завдяки одній своїй частині, а завдяки цілому своєму складу та устрою.

Ми сказали вище, що фізіологічні факти, якими доводять, що головний мозок є місце душевних дій, не підлягають сумнівові. Одна з найвірогідніших істин фізіології є та, що свідома діяльність душі має свій безпосередній орган у головному мозку. Так, після тривалого й напруженого міркування ми відчуваємо у голові важкість і біль, і навпаки, важкість і біль в голові роблять людину нездатною до мислення. Сильний удар по голові нерідко спричиняє втрату пам'яті або якої-якої-небудь низки уявлень. Коли зоровий нерв роз'єднується з головним мозком, то, попри відображення оком у своєму дзеркалі предметів, відчуття, бачення й уявлення цих предметів або їх усвідомлення здійснитися не може. Таке саме треба сказати й про всі інші органи чуттів, на підставі точних фізіологічних дослідів. Хоч би як ці органи були збуджені зовнішніми предметами, всі ці збудження не перетворюються душею на відчуття та уявлення, якщо вони не сягають головного мозку. Проте з оцих безперечних дослідів з фізіології випливає дуже небагато для психологічного вчення про перебування душі в тілі. Ми лише можемо сказати: діяльність або, точніше, рух головного мозку є необхідна умова для того, щоби душа мала змогу породжувати відчуття та уявлення про світ. Або, щоби рух, звідомлений якому-небудь органові, став душевним відчуттям та уявленням, він має поширитися до головного мозку. Якщо ж звідси далі роблять висновок, що душа єством своїм має перебувати у головному мозку, то таке припущення взасадничує стороннє спостереження, взяте з чуттєвого світу. У цьому світі, де два члени взаємодії, які тільки підлягають нашому спостереженню, однаково чуттєві, рух переходить від одного з-поміж них до іншого за допомоги тиску або поштовху; тіло, що врухомлює, має здійснити тиск або поштовх на просторовий бік тіла, що врухомлюється яке з цього приводу розвиває у собі ті чи ті види руху. Але цей тиск, цей поштовх неможливі у взаємодії між душею й тілом, де один член є непросторове єство душі. Душа не має просторового боку, на який вона могла б приймати поштовхи від просторових рухів головного мозку. Тому, хоча умова діяльність головного мозку є необхідна умова для того, щоби душа мала змогу породжувати відчуття та уявлення, проте ми не бачимо необхідності, завдяки якій душа мусила б для цієї мети перебувати в головному мозку як своєму місці. Зв'язок між рухом певної частини головного мозку та уявленням, яке з цього приводу утворює душа, є не механічний зв'язок тисків і поштовхів, які безперечно передбачили б просторову сумісність пов'язаних членів, але зв'язок доцільний, ідеальний, духовний: душа зазнає вражень не від просторових рухів мозкової маси, а від доцільної діяльності, яка, вочевидь, не потребує просторової сумісності діючих один на одного членів.

неділю, 16 січня 2011 р.

філософія серця - 5


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 82-84.

На підставі безперечних фізіологічних фактів, які ми відзначимо нижче, психологія навчає, що голова або головний мозок з нервами, які йдуть до нього, є необхідним і безпосереднім тілесним органом душі для утворення уявлень і думок із вражень зовнішнього світу, або що тільки цей орган є безпосередній провідник і носій душевних дій. З цим безперечно істинним ученням про тілесний орган душевних явищ тривалий час поєднувалися у психології особливі погляди, які, втім, могли мати певною мірою й самостійний, незалежний розвиток. Коли нерви, зосереджені у голові, врухомлюються від упливів і вражень зовнішнього світу, то безпосереднім і щонайближчим наслідком цього руху є виникнення у душі уявлень, понять або пізнань про зовнішній світ. Звідси легко було дійти припущення, що істотна здатність людської душі є саме ця здатність породжувати або утворювати уявлення про світ завдяки рухам нервів, збуджених зовнішнім предметом. Те, що існує в нервах як рух, відкривається, являється й існує в душі як уявлення. Відповідно до цього у філософії тривалий час панував і досі ще почасти панує погляд, що душа людська є першопервинне єство, яке уявляє, що мислення є сама сутність душі або що мислення становить цілу духовну людину. Воля й почування серця розумілися як явища, видозміни й випадкові стани мислення. У правильному розвиткові людського духовного життя ці дві підпорядковані здатності душі повинні збігатися з мислення, зникати у ньому й втрачати у такий спосіб будь-яку подобу самобутності та істотності. У цих визначеннях єство душі робиться так само відкритим, і легко оглядуваним, як ті форми мислення, які серед інших явищ душевного життя відрізняються особливою прозорістю та яснотою. З цими визначеннями була б цілковито незгідна думка, що у самій душі є щось за-душевне, є така доглибна істотність, яка ніколи не вичерпується явищами мислення.

Отже, попервах ми можемо бачити тут принаймні нахил до такого пояснення явищ, в якому не дається сутності більшого й значнішого змісту в порівнянні з її явленнями, приступними нашому спостереженню; й хто, навпаки, гадає що в людській душі, як і в кожному творінні Божому, є сторони, неприступні для обмежених засобів нашого знання, той наперед уже може бачити багатозначність біблійного вчення про глибинове серце, якого таємниці знає тільки розум божественний. Між тим зрозуміло, що розглядуване нами психологічне вчення не може легко пояснити можливість і діяльність вільної волі у людині, не може воно також і легко визнати моральнісну гідність і значення людського вчинку, який випливає з безпосередніх потягів і почувань серця, а не визначається абстрактною думкою про обов'язок і зобов'язання. Тому філософія так часто заперечувала у людині свободу, так часто стверджувала, що у людині й людстві панує така сама непереборна необхідність, як у логічних укладаннях мислення, в яких висновок визначається не вільно, а необхідно, з вагомості і значення засновків. У такий самий спосіб теплу й життєву заповідь любові - заповідь, яка є такою багатозначною для серця, - філософія замінювала відстороненим і байдужим усвідомленням обов'язку - всвідомненням, яке передбачає не натхнення, не полум'яне прагнення серця до добра, а просте, безстороннє розуміння явищ. Нарешті, позаяк наші пізнання про Бога людиноподібні, ця філософія дійшла з необхідністю абстрактного поняття про єство Боже, визначаючи все невичерпне багатство життя Божого як ідею, як мислення, завжди незмінне, дорівнююче собі, - мислення, яке творить світ без волі, без любові, з самої лише логічної необхідності.

суботу, 15 січня 2011 р.

тепер я вільний

I am free by newsboys
показати/сховати оригінал



Through You the blind will see
Through You the mute will sing
Through You the dead will rise
Through You our hearts will praise
Through You the darkness flees
Through You my heart screams I am free
I am free

Chorus:
I am free to run
(I am free to run)
I am free to dance
(I am free to dance)
I am free to live for You
(I am free to live for You)
I am free
(I am free)
Yes, I am free
(I am free)

Through You the kingdom's come
Through You the battle's won
Through You I'm not afraid
Through You the price is paid
Through You there's victory
Because of You my heart screams I am free
I am free

Who the Son sets free is free indeed.
Who the Son sets free is free indeed.



переклад на українську мову
E
Прийдеш - і сліпі прозріють
Прийдеш - і німі заспівають
A
Прийдеш - і мертві повстануть
Тебе - наші серця восхвалять
C#m
Прийдеш - пітьма у мить розтане
B E
У Тобі моє серце каже - вільний я
Вільний я

E
Тепер я можу бігти
(Тепер я можу бігти)
A
І танцювать я можу
(І танцювать я можу)
C#m
Я можу жить для Тебе
(Я можу жить для Тебе)
B
Тепер я вільний
(Тепер я вільний)
E
Тепер я справді вільний
(Тепер я вільний)

Від Тебе - Царство Боже
І перемога в битві
З Тобою нам не страшно
Ти викупив нас з рабства
І Ти є - переможець
У Тобі моє серце каже - вільний я
Вільний я
Чи вільний ти?
Я вільний!

Кого звільнив Син Божий - той є насправді вільний
Кого звільнив Син Божий - той є насправді вільний


E A C#m

B


сонця час

summertime by George Gershwin

Summertime — арія, написана Джорджем Гершвіном в 1935 році для опери «Поргі і Бесс». Автори тексту: ДюБос Хейвард і Айра Гершвін (брат Джорджа). За основу для написання арії Гершвін взяв українську колискову пісню «Ой ходить сон коло вікон», яку він почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керуванням Олександра Кошиця. Музику до вірша була написана у лютому 1934 року, однак повністю партитура опери була завершена 20 місяцями пізніше.

показати/сховати оригінал



Summertime, an' the livin' is easy
Fish are jumpin' an' the cotton is high
Oh, Yo daddy's rich an' yo' ma is good lookin'
So hush, little baby, don't you cry

One of these mornin's, you goin' to rise up singin'
Then you'll spread yo' wings an' you'll take the sky
But till that mornin', there's a nothin' can harm you
With daddy & mammy standin' by



переклад на українську мову

Em Am7 Em Am7 Em Am7 Em
Сонця час, і життя прекрасне
Am7 B7 C7 B7
Глек із молоком і житній хліб
Em Am7 Em Am7 Em Am7 Em
Твій батько є газда а мати - красуня
G A7 B7 Em Am7 Em
То ж спи, дитино, тихесенько спи

Певного ранку зі співом ти станеш
Крила розгорнеш і відлетиш
А до того часу тобі ніщо не зашкодить
Разом з тобою - твої батьки


Em Am7 B7

C7 G


класичне виконання Елли Фіцжеральд під музику Армстронга

інструменталка Майлза Девіса

))) Оригінал - він завжди кращий...

понеділок, 10 січня 2011 р.

життя це довгий спів

life is a long song by jethro tull
показати/сховати оригінал


When you're falling awake and you take stock of the new day,
and you hear your voice croak as you choke on what you need to say,
well, don't you fret, don't you fear,
I will give you good cheer.

Life's a long song.
Life's a long song.
Life's a long song.

If you wait then your plate I will fill.

As the verses unfold and your soul suffers the long day,
and the twelve o'clock gloom spins the room,
you struggle on your way.
Well, don't you sigh, don't you cry,
lick the dust from your eye.

Life's a long song.
Life's a long song.
Life's a long song.

We will meet in the sweet light of dawn.

As the Baker Street train spills your pain all over your new dress,
and the symphony sounds underground put you under duress,
well don't you squeal as the heel grinds you under the wheel.

Life's a long song.
Life's a long song.
Life's a long song.

But the tune ends too soon for us all.


переклад на українську мову
A                G       A           G      E
Як зі сну ти впадеш і ведеш у життя день новий
A               G       A                 G          E
І у горлі слів рій застряга і ламається враз голос твій
C                G
Та на добре чи зле
                E
Я підбадьорю тебе

A                 G
Життя це довгий спів
A                 G
Життя це довгий спів
A                 G
Життя це довгий спів

       D                 E
Як заждеш, ти отримаєш все!

Та ніхто не вхопив твій наспів, і самотня душа,
І щоб день це минув ти ждала, темно щось серед дня!
C                G
Не зітхай, не сиди,
      D        E
Добре очі протри!

Життя це довгий спів
Життя це довгий спів
Життя це довгий спів

У солодкім світанку зустрінемось ми!

На Пекарській трамвай - так і знай - пообтріскує всіх!
Звук симфоній гучних, і під них - промайне все життя у тобі
C                G
Не кричи, не скачи,
    D        E
Обережніш ходи!

Життя це довгий спів
Життя це довгий спів
Життя це довгий спів

Але музика рідко за нами встига...


A G E

C D

неділю, 9 січня 2011 р.

філософія серця - 4


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 80-82.

Лице голови є вираженням і немовби живим дзеркалом душевних станів людини, так, що взагалі вже й з вигляду можна спізнати чоловіка, і з обличчя видно хто розумний (Сир. 19, 29), розсвітлює мудрість людини обличчя її, і суворість лиця її змінюється (Екл. 8, 1). Богоспілкування, що його сподобився Мойсей на Синаї, виявилося в особливому просвітленні лиця його: лице його стало променіти (2 М. 34, 29). У найславнішому Преображенні нашого Господа обличчя Його, як те сонце, засяло (Мт. 17, 2). Радість і торжество Ангола, посланого до гроба Господня, щоби сповістити людям про воскресення Спасителя, відобразилися на його світлоносному обличчі: його ж постать була, як та блискавка (Мт. 28, 3). Тому лице Боже означає повне одкровення Божої слави, до прийняття якої людина не здатна у перебіжному житті: ти не зможеш побачити лиця Мого, говорив Господь Мойсею, бо людина не може побачити Мене - і жити (2 М. 33, 20).

Отже, священні автори знали про високе значення голови у духовному житті людини; а проте, повторюємо, осереддя цього життя вони вбачали у серці. Голова була для них немовби видимою вершиною того життя, яке початково й безпосередньо вкорінене у серці. "Голова, - каже один тлумач священного писання, - є для зовнішнього явища те саме, що серце для внутрішньої душевної діяльності, й лишень стосовно цього їй приписується панівне значення з біблійної точки зору". Втім, вищенаведені фрагменти священного Писання дають цілком визначену думку, що голова має значення органу посередницького між цілісним єством душі й тими впливами, яких вона зазнає ззовні або згори, й що при цьому їй належить сан урядувальний у цілісній системі душевних дій. З цими загальними визначеннями не може не погодитися психологія, хоч би якими, втім, були її особливі поняття про цей предмет. Але так само можна наперед припустити, що зазначені явища душевної діяльності у голові не вичерпують цілого єства душі: з необхідності мислення ми повинні припустити деяку первинну духовну сутність, яка потребує згаданого посередництва й урядовальної дії голови. Ця первинна духовна сутність має, згідно з ученням Слова Божого, своїм щонайглибшим органом серце. У наступних поясненнях ми побачимо, як висновок із попереднього, що коли Ісус Христос називається главою Церкви, то цим ще не цілком і не повністю позначається Його ставлення до Церкви. Він є глава (Еф. 8, 23) й основа (1 Кор. 3, 11), світло й життя (Ів. 1, 4). Він є Будівничий Церкви (Мт. 16, 18) й тому така надзвичайна Голова її, від якої все тіло, суглобами й зв'язками з'єднане й зміцнене, росте зростом Божим (Кол. 2, 19). Ці зауваження показують, наскільки гармонійне й узгоджене біблійне вчення про людську душу не лише само в собі, але й у своїх застосуваннях до пояснення вищих догматів. Очевидно, що маємо тут певні психологічні погляди, які не згодні з багатьма тезами сучасної нам науки про душу. Вважаємо за потрібне ввійти у розгляд тих засад, на підставі яких наука не згоджується з біблійним ученням про серце як містище й осереддя душевного життя людини. Можливо, при цьому виявиться, що біблійні погляди не настільки байдужі для інтересів нашого знання, щоби ми могли при вивченні душі лишати їх поза увагою. Можливе й таке, що ми знайдемо внутрішнє протиріччя між цими поглядами, які у такому разі нададуть йому особливої значимості, якщо не у тісних межах науки, то у царині необмежених прагнень людського духу до довершеності, до блага, до Бога.

український дубляж



Жанр: документальне
Країна: Україна
Телеканал: Перший Національний
Рік виходу: 2010
Ведучий: Олег Манчура
Сюжет: Теперішня кремлівська влада хоче скасувати в Україні обов'язковий дубляж фільмів українською мовою, який було введено кілька років тому. І це не зважаючи на те, що кількість осіб, які відвідали кінопалаци після введення українського дубляжу, значно зросла. Фактично влада не лише не підтримує власне кіно, вона працює на чуже, російське.
У програмі: Олег Тягнибок, Юрій Іллєнко, Андрій Іллєнко, Олекса Негребельний, Богдан Бенюк, Ігор Мірошниченко та інші.

суботу, 8 січня 2011 р.

світле незнане


Любове моя незнана - Мішель Куаст
Переклад з фр. о.Лева Гайдуківського

Любове моя незнана
ти існуєш, ти живеш,
не знаю де, може, далеко від мене, а може, і близько...
Але я не знаю краси твого лиця,
Я не знаю ні рук, ні ниток, що сплели твоє життя,
і не буду знати, доки не дізнаюсь від тебе
про взірець і вузли, що створили твоє полотно.

Любове моя незнана
я б хотів, щоб цього вечора ти думала про мене,
так як я про тебе,
Не в золотій мрії, яка б не була мною,
Але в довгій темноті, прийнятій твоїм нетерплячим серцем,
Бо я існую, і я є такий,
ти мене знищила б, якби вигадала мене.

Любове моя незнана
Я люблю тебе, хоч не знаю твого лиця,
Для тебе вже тепер усіма своїми силами я хочу збагатитися,
щоб могти тебе збагатити,
і безперестанно я вправлятимуся давати, а не брати,
Бо коли ти з'явишся, приваблива для моїх очей,
Я не хочу красти тебе, як злодій,
а прийняти як скарб.
Бо скарбом будеш ти, і ти подаруєш себе мені.

Любове моя незнана
Ти мені прощатимеш завтра,
Коли довірливо притулишся до мене,
Коли твої очі будуть плисти по небу моїх очей,
відвідуючи у них навіть найдальші хмаринки,
Ти мені простиш, що я є той, який надто добре знає, на жаль,
жести любові, які я вивчив з іншими, не з тобою,
Але що нині я є той, що для тебе хотів так їх позбутися,
Бо тепер я знаю, як би це було гарно
якби ми шукали й знайшли разом
Співзвучну мелодію, багаті акорди,
що зроблять з нашого життя мелодію,
Пісню радості і Пісню терпіння.

Любове моя незнана
Я молюся за тебе, тому що ти існуєш,
і тобі я хочу бути вірним,
Тому що ти також страждаєш, і може, задля мене.
Я приготуюся, ти приготуєшся, і завтра,
усіма своїми силами сподіваюся,
що буду твоїм сонцем, а ти моїм джерелом,
я тебе зігрію, а ти мене напоїш.

Любове моя незнана, чекати ще треба,
і яке болюче є нічне чекання закоханих,
що не знаються!
Але я знаю, що наші життя шукають і кличуть одне одного,
І я тепер певний, що в глибині наших нічних бажань
співає у Світлі бажання Бога.

Любове моя,
наш Отець, що в небі, дивиться на нас,
і відвічно любить нас, кажучи:
"Якщо схочуть, завтра вони будуть одне."

співать тобі рок

to cry you a song by jethro tull
показати/сховати оригінал



Flying so high, trying to remember
how many cigarettes did I bring along?
When I get down I'll jump in a taxi cab
driving through London town
to cry you a song.

It's been a long time --
still shaking my wings.
Well, I'm a glad bird
I got changes to ring.

Closing my dream inside its paper-bag.
Thought I saw angels
but I could have been wrong.
Search in my case,
can't find what they're looking for.
Waving me through
to cry you a song.

It's been a long time --
still shaking my wings.
Well I'm a glad bird
I got changes to ring.

Lights in the street,
peeping through curtains drawn.
Rattling of safety chain taking too long.
The smile in your eyes was never so sweet before --
Came down from the skies
to cry you a song.



переклад на українську мову

Літав десь у хмарах, намагався згадати
Скільки всього я ламав цигарок?

Коли мені зле, я спиняю машину
Їду крізь місто щоб співать тобі рок.

Так багато часу
Ще мої крила тріпотять
Та я радісний птах
ЗмІни в мЕні горять

Мрію сховав у торбину паперову.
Ви бачили ангелів? Я пришвидшую крок.

Мене обшукають, не знайдуть нічого.
Мені помахай, я співать буду рок.

Так багато часу
Ще мої крила тріпотять
Та я радісний птах
ЗмІни в мЕні горять

Світить ліхтар. Визираєш з-за штори.
Вовтузишся довго, відчиняєш замок.

Усмішка в очах настільки солодка.
Зійшов поміж хмари щоб співать тобі рок.

фрашки-нечепури

Непричесані думки - Станіслав Єжи Лєц
вибрані та перекладені українською мовою

  • Хіба чисті руки не мали би бути довші?
  • Неписьменні змушені диктувати.
  • Анонімність має зміст тільки тоді, коли автор і справді є ніким.
  • Глибину вивчають, кидаючись камінням.
  • Будь альтруїстом. Шануй чужий егоїзм.
  • Будь реалістом. Не кажи правди.
  • Будьмо людьми, принаймні поки наука не доведе, що ми є чимось іншим.
  • Бездумність вбиває. Інших.
  • Безсильна злість здійснює чудеса.
  • Людина не витримує биття. Навіть биття серця закінчується смертю.
  • Бідний той, хто не здатен побачити зірок без удару по зубам.
  • Берімо приклад: грецькі актори не зуживали гримас в трагедіях чи комедіях - вони носили маски.
  • По трояндам не ходять на босу ногу.
  • Яким бурхливим є Море Байдужості!
  • Щоб дібратись джерела, треба плисти проти течії.
  • Цезарів як правило вбивають приятелі. Бо вони є ворогами.
  • Тінь - річ надзвичайно оптимістична. Вона вказує, що світло неподалік.
  • Цінуй слова. Кожне твоє слово може бути останнім.
  • Хочеш приховати обличчя - вийди голим.
  • Хочеш заглушити голос свого серця - заслужи овації натовпу.
  • Ті, хто має ширший кругозір, отримують, як правило, гірші перспективи.
  • Ті, що переросли свій час, ходять з опущеною головою.
  • Ті, що мріють, не сплять уночі.
  • Що за самодіяльність! Культура може обійтися без міністра, так само як і міністр без культури.
  • Час робить свою справу. А ти, людино?
  • Буває, назбирується стільки бруду, що викидати його видається марнотратством.
  • Буває, перестаю вірити у блакить. Мені видається, що це - простір ідеально вкритий синцями.
  • Буває, щоб копнути когось вищого, треба стати на голові.
  • Часто дах над головою заважає людям зростати далі.
  • У вузькому колі людина вільніше дихає.
  • Чи голі жінки бувають інтелігентні?
  • Діалог напівінтелігентів дорівнює монологові чвертьінтелігента.
  • Як хто має довгого язика, то може на ньому послизнутись.
  • Коли міф перетворюється на реальність, чия це перемога - реалістів чи ідеалістів?
  • Гарантія миру: закопати топірець війни разом з ворогом.
  • Навіть мазохісти все розповідають під час тортур. З вдячності.
  • І волосся дибки може бути популярною зачіскою.
  • До яких висновків приходять щурі внаслідок експериментів?
  • Вже сам знак параграфу нагадує знаряддя тортури.
  • Букву закону варто додати до абетки.
  • Колись люди були ближчі один одному. Мусили. Не було вогнепальної зброї.
  • Можна забити людини молотом. Або серпом. А серпом і молотом - поготів.
  • Колись вигадають кару посмертного ув'язнення посилену штучним продовженням життя.
  • Він думав що має добре серце, але то були лишень слабкі нерви.
  • На шляху з найменшим опором навіть надійні гальма дають збій.
  • Найважче підпалити пекло.
  • Ображати потрібно компліментами.
  • Написав "Поголів'я великої рогатої худоби зростає". Оптиміст чи песиміст?
  • Навіть на троні штани протираються.
  • Він навіть у мовчанні робив орфографічні помилки.
  • Навіть щоб комусь поплескати, потрібно мати відчуття такту.
  • У печери повернутись ми не зможемо - нас вже надто багато.
  • Вони ніяк не могли залишитись наодинці - від нього не відходило почуття гумору.
  • Не віддавай честі тим, хто тебе її позбавив!
  • Пароль чи кредо на паркані не пишуть.
  • Не пиляй галузку, на котрій сидиш. Хіба що тебе на ній вішатимуть.
  • Я не впізнаю цих людей. На барикадах вони здавались вищими.
  • Не вірте що він такий дурний, насправді він дурніший.
  • Не можна смішити беззубих тиранів.
  • Деякі люди бачать так само добре лівим і правим оком, і називають це об'єктивізмом.
  • Ті хто бояться дивитись правді в обличчя, не думають про те, що вона може показати їм дупу.
  • Відсутні - завжди у всьому винні. Та часто це рятує їм життя.
  • О щасливі часи, коли до стіни підходять тільки з метою полюрати!
  • Вікно у світ можна закрити газетою.
  • Після втрати зубів - язику більша воля.
  • Цілунок передається через покоління - усна традиція.
  • Думай перед тим як подумати!
  • Трикрапка над "і" - повинна бути така літера!
  • Справжній обранець не має вибору.
  • Бачу його наскрізь - і знаю хто за ним стоїть.
  • Расисти! Вони відганяють темні думки!
  • У троянд професійний запах.
  • Самотність, яка ж ти перенаселена!
  • Сатирики повинні гострити язика об камінь мудрості.
  • Сатирик помирає з примруженими очима.
  • Бувають часи, коли люди брешуть навіть говорячи крізь сон.
  • Трапляються такі слабкі п'єси, котрі навіть не можуть зійти зі сцени.
  • Є ті, хто ніколи не мав надії, і є ті, хто постійно її втрачає.
  • Слова - це некрологи думок.
  • Вузол фактів утворив петлю.
  • Бувають люди настільки неосвічені, що мусять самі вимисляти цитати з класиків.
  • Справа була настільки прозора, що об неї постійно билися чолом.
  • Він ставить себе попереду перших. І має право, бо він - нуль.
  • Слабкість сили повинна лякати.
  • Совість в нього була чиста. Майже не вживана.
  • Сліпий та глухонімий громадянин є благословенням для держави.
  • Мені снився Фройд. До чого б це?
  • Мені снилась реальність. З яким полегшенням я прокинувся!
  • Світ ніколи не пробачає тим, хто ні в чому не винен.
  • Важко розібрати власну неписьменність.
  • Традиція - це успадкування шляхетного плагіату.
  • Варто підкреслити, що слово "аморальний" не має за корінь слова "амур".
  • Багато речей варто привести до абсурду - нехай познайомляться з своїм батьком.
  • Тримай язика за зубами, але напоготові!
  • Вражає мене обличчя ворога, коли помічаю, наскільки воно схоже на моє.
  • Його закаменували монументом.
  • Будьте обережні у виборі мрій, інколи вони здійснюються.
  • Багато хто гарно собі живе у безвиході - їх звідти ніхто не може вигнати.
  • У битвах ідей гинуть люди.
  • У битві між серцем і розумом перемагає шлунок.
  • Великим лунатикам місяць не потрібен.
  • Багато хто випередивши час мусив чекати на нього в місцях "нє столь атдальонних".
  • Відомо, звідки легенди про багатство євреїв. Вони за все розплачуються.
  • Пізанська вежа є нашилена з точки зору туристів.
  • Більшість людей має сформований світогляд. Він формується меншістю.
  • Мені більше до вподоби напис "Вхід заборонено" аніж "Виходу нема"
  • Свободу неможливо симулювати.
  • "Ми завжди повертаємось до першого кохання". Можливо. Але щоразу - з іншими намірами.
  • Блискавкам соромко конати у громовідводах.
  • Всі великі трагедії закінчуються гепіендом. Та мало хто досиджує до кінця.
  • Часто все є в наших руках. Тому їх треба частіше мити.
  • Ревіть! Ви відчуєте себе молодшими на тисячі років!
  • Коли знак оклику спотикається, він стає знаком запитання.
  • "Він був бидлом" - оправдуються людожери.
  • З однієї системи нам ще довго не вирватись - з сонячної.
  • Література виникла з недомовленого.
  • З тих дошок, що не помічали в своєму оці, вони збудували собі дачу.
  • Ручна робота занепадає. Навіть серед злочинців.

Деякі фрашки в оригіналі, шо не здолав їх перекласти:

  • A może dopiero w świecie, który nie zna grawitacji, będzie opadanie na dno godne pogardy?
  • Błędne koło ratunkowe.
  • Byłem raz w domu sprawiedliwości, jej dzieci bawiły się w ciuciubabkę.
  • Ci, którzy mają ideę wciąż w gębie, mają ją zazwyczaj i w pobliskim nosie.
  • Ciemno w tym państwie, gdzie łotry na świeczniku.
  • Cóż wiem o kobiecie? No cóż, że dopiero z mężczyzną tworzą człowieka.
  • Czasem coś kryje się za czymś, przed czym my się kryjemy.
  • Czasem łatwiej przyznać nagrodę niż rację.
  • Dyscyplina sztuki wymaga wolności.
  • Gdy dyktuje uczucie nawet najbardziej uczony człowiek robi błędy najniższej klasy.
  • Koniom i zakochanym inaczej pachnie siano.
  • Kto się najadł strachu, nie jest głodny wrażeń.
  • „Myśli są wolne od cła?” Gdy nie przekraczają granic.
  • Najkrwawsza to tragedia, gdy krew zalewa widzów.
  • Nauka jest sprawą wielkich. Maluczkim dostają się nauczki.
  • Nie bądź snobem. Nie kłam nigdy, gdy prawda się lepiej opłaca.
  • Nie czekajcie z myciem nóg na potop!
  • Nie każdy człowiek, który wie za dużo, wie o tym.
  • Nie należy ze świecą szukać dziewicy.
  • Nie odchodzimy od zmysłów, nie zapłaciwszy uprzednio.
  • Nie wystarczy mówić do rzeczy, trzeba mówić do ludzi.
  • Nie załamuj się, bo cię wyprostują!
  • Nowa myśl może ci się tylko przydarzyć.
  • «Pogrożę mu tylko palcem» – rzekł, kładąc go na cynglu.
  • Posiadł wiedzę, ale jej nie zapłodnił.
  • Są ludzie, którzy mają język wskazujący.
  • Statki kosmiczne i niedostatki ziemskie.
  • Tam, gdzie wszyscy śpiewają na jedną nutę, słowa nie mają znaczenia.
  • Uważaj, by się nie dostać pod czyjeś koło szczęścia.
  • Własna niemoc jest tak niebezpieczna jak cudza przemoc.
  • Wszyscy chcą naszego dobra. Nie dajcie go sobie zabrać.
  • Wstyd określa świadomość.
  • Życie układa się rozmaicie – do grobu.
  • Życie zabiera ludziom zbyt wiele czasu.
  • Żyć jest bardzo niezdrowo. Kto żyje, ten umiera.

Фрашка (fraszka - дрібниця) - у польській літературі подібний до епіграми коротенький жартівливий або сатиричний вірш на злободенну тему; майстрами ф. були Я. Кохановський, А. Фредро, А. Міцкевич, Ю. Словацький, Ю. Тувім та ін.

Станіслав Єжи Лєц (6 березня 1909, Львів — 7 травня 1966, Варшава) — польський поет, філософ, письменник-сатирик, і афорист XX століття. Поет і афорист Станіслав Лєц, за означенням критиків, входить до першої десятки літераторів ХХ століття, які не тільки вплинули на смаки читаючої публіки, але й виразно позначилися на формуванні модерної свідомості людства.

пʼятницю, 7 січня 2011 р.

похвала творінню

Il Cantico del Sole (Cantico della Creature) di Francesco di Assisi
показати/сховати оригінал



Altissimu onnipotente bon signore. tue so le laude la gloria e l onore et onne benedictione. Ad te solo altissimo se konfano. et nullu homo ene dignu te mentouare.

Laudato sie mi signore cum tucte le tue creature spetialmente messor lo frate sole. lo quale iorno et allumini per loi. Et ellu e bellu e radiante cum grande splendore. de te altissimo porta significatione.

Laudato si mi signore per sora luna e le stelle. in celu l ai formate et pretiose et belle.

Laudato si mi signore per frate uento et per aere et nubilo et sereno et onne tempo. per lo quale a le tue creature dai sustentamento.

Laudato si mi signore per sor acqua. la quale e multo utile et humile et pretiosa. et casta.

Laudato si mi signore per per frate focu. per lo quale ennallumini la nocte. ed ello e bello et iucundo et robusto et forte.

Laudato si mi signore per sora nostra matre terra. la quale ne sustenta et gouerna. et produce diuersi fructi con coloriti fiore et herba.

Laudato si mi signore per quelli ke perdonano per lo tue amore. et sostengo infirmitate et tribulatione. beati quelli ke l sosterranno in pace. ka da te altissimo sirano incoronati.

Laudato si mi signore per sora nostra morte corporale. da la quale nulla homo uiuente po skappare. guai a cquelli ke morrano ne le peccata mortali. beati quelli ke trouara ne le tue sanctissime uoluntati ka la morte secunda nol farra male.

Laudate et benedicete mi signore et rengratiate et seruiteli cum grande humilitate.


переклад на українську мову
Пісня до Сонця або Похвала творінню - Св. Франциск Ассізький, заступник тварин, засновник ордену францисканців

Всевишній та Всемогутній Боже, Тобі - всяка хвала і честь і слава а також благословення. Тобі Єдиному і Найвищому вони належать. Жоден з людей не достойний промоляти Твоє Ім'я.

Слався, Господи, через всі Твої творіння, а щонайбільше - через пана нашого брата Сонце, що приносить день, і через якого Ти передаєш нам світло. Він є красивий та світлий у всій своїй красі, бо з Тебе, Всевишній, бере він приклад.

Слався, Господи, через сестрицю Місяць, та зірки. Створені Тобою в небесах, вони є красиві та вродливі.

Слався, Господи, через братів Вітер та Повітря, через хмари та дощі, та всіляку погоду, якою Ти даєш Твоїм створінням умови для існування.

Слався, Господи, через сестру Воду, таку корисну та покірну, безцінну і чисту.

Слався, Господи, через брата Вогонь, яким Ти осяваєш нічну темряву. Він є гарний та радісний, потужний та сильний.

Слався, Господи, через сестру нашу матінку Землю, котра годує нас та керує нами, та дарує нам різні плоди, кольорові квіти і трави.

Слався, Господь, через тих, хто пробачає з любові до Тебе, через тих, хто терпить хвороби та осуд. Щасливі ті, хто терпить в мирі, бо Ти, Всевишній, їх увінчаєш.

Слався, Господи, через сестру нашу Тілесну Смерть, обійм котрої не здатне уникнути жодне живе створіння. Горе тим, кого застане вона у смертному гріхові. Щасливі ті що виконують Твою волю у час, коли приходить вона.

Хваліте і благословляйте Господа, дякуйте і служіть Йому з великим смиренням!

говорять "людина"

kiedy mówisz człowiek - elektryczne gitary

показати/сховати оригінал



Kiedy mówisz człowiek
to brzmi dumnie w mowie
lecz pamiętaj również o tym
co mogą roboty
zaskakuje i zagina
co umie maszyna

Kiedy mówisz człowiek
to brzmi dumnie w mowie
ale pokaż jakąś radę
gdy się uprze diabeł
albo pomyśl leżąc w bieli
co robią anieli

Kiedy mówisz człowiek
to brzmi dumnie w mowie
lecz ogarnąć idzie kiepsko
co potrafi dziecko
ale panie nawet gdzie tam
co może kobieta

Kiedy mówisz człowiek
to brzmi dumnie w mowie
ale nie wiesz gdzie i kędy
działają urzędy
nie docenisz choć się starasz
co umie aparat

Kiedy mówisz człowiek
to brzmi dumnie w mowie
tylko przyjdzie ci osłupieć
jak wyglądasz w grupie
nie przypuszczasz jak to w cenie
gdy blednie sumienie



переклад на українську мову
D C G
G Em
коли говорять "людина" - це дуже гордо звучить
C G
та памятайте також що роботи можуть робить
D C G
а ще незвичайно і дивно - що вміє машина

коли говорять "людина" - це дуже гордо звучить
та коли вже дідько впреться - спробуй щось тут змінить
або лежачи десь під тином спробуй янголом себе уявить

коли говорять "людина" - це дуже гордо звучить
на практиці ж небагато дитина здатна вчинить
але Боже, та куди там - що може кобіта?

коли говорять "людина" - це дуже гордо звучить
але не знаєте того як діє уряд, де і коли
не оцінити ніколи нам з вами - як працює парламент

коли говорять "людина" - це дуже гордо звучить
та коли ти бачиш десь натовп, то сором проймає на мить
не повірите як то цінують, коли совість гальмують
D C G

Em


якісь слова інакші

Jakieś inne słowa - muzyka Grzegorz Turnau, słowa Bolesław Leśmian

показати/сховати оригінал



Gdybym spotkał ciebie znowu pierwszy raz
Ale w innym sadzie, w innym lesie
Może by inaczej zaszumiał nam las
Wydłużony mgłami na bezkresie
Może innych kwiatów wśród zieleni bruzd
Jęłyby się dłonie dreszczem czynne
Może by upadły z niedomyślnych ust
Jakieś inne słowa, jakieś inne
Może by i słońce zniewoliło nas
Do spłonięcia duchem w róż kaskadzie
Gdybym spotkał ciebie znowu pierwszy raz
Ale w innym lesie, w innym sadzie



переклад на українську мову

Коли б зустрілися з тобою знову вперше
Та в лісі іншому чи в іншому садку
Можливо інше щось шуміли б нам дерева
Укриті мглою там, на неба краю

Та інших квітів серед зелені трави
Приймали б руки в чистому тремтінні
І може інші з уст слова б злетіли
Із нерозумних уст, якісь слова інакші

І може б сонце в небі розпашіло
Зайняло б душі наші серед лану руж
Коли б зустрілися з тобою знову вперше
Та в лісі іншому чи в іншому садку

філософія серця - 3


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 77-80.

Як осереддя всього тілесного й багатоманітного духовного життя людини, серце називається джерелом життя або витоками життя: над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя (Пр. 4, 23); воно є круг життя нашого (Як. 3, 6), тобто коло або колесо, в обертанні якого полягає все наше життя. Тому воно становить щонайглибшу частину нашого єства: людське серце найлукавіше над все та невигойне, - хто пізнає його? (Єр. 17, 9). Ніколи зовнішні виявлення слова, думки й справ не вичерпують цього джерела: захована людина серця (1 Пер. 3, 4) відкрита лише для Бога: бо Він знає таємності серця (Пс. 44, 23). Станом серця виражається ввесь душевний стан (51,12; Пс. 84, 3). Людина повинна віддати Богові одне своє серце, щоби зробитися Йому вірною у думках, словах і справах: дай мені, сину мій, своє серце, волає до людини Божа премудрість (Пр. 23, 26).

Відповідно до цих поглядів на вартість і значення серця в людському єстві, священні автори говорять у переносному розумінні про серце неба (5 М. 4, 11), серце землі (Мт. 12, 40), серце моря (Йона. 2, 4). У такий самий спосіб духовну зміну у серці вони позначають іноді у переносному розумінні як зміну тілесну. Так читаємо в одному з найчудовніших місць пророка Єзекеїля: і вийму з їхнього тіла серце кам'яне, і дам їм серце із м'яса, щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх (Єз. 11, 19 - 20). Апостол Павло пише до коритян: Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! Виявляєте ви, що ви - лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця (2 Кор. 3, 2 - 3). Ці висловлювання показують цілком визначено, що священні автори визнають осереддям усього тілесного й органом усього духовного життя людини те саме тілесне серце, якого биття ми відчуваємо у наших грудях. Коли людина страждає духовно, то це тілесне серце зрушає з місця свого (Йов. 37, 1). Ці зауваження ми спрямовуємо проти тих тлумачів Слова Божого, котрі бачать у наведених нами текстах випадковий спосіб слововираження, яким буцімто не керувала певна думка і в якому ми марно стали б шукати цілісних поглядів священних авторів на сутність розглядуваного нами предмета. Просте читання священних текстів, якщо тільки ми не будемо їх перевитлумачувати згідно з запозиченими ідеями, переконає нас безпосередньо, що священні автори цілком певно й з повним усвідомленням істини визнавали серце осереддям усіх явищ людського тілесного й духовного життя.

Підносячи у такий спосіб значення для людського життя, священні автори знали при цьому ясно й визначено, що голова людини, яку наука визнає переважно містищем душі, має справді близький і щільний зв'язок з явищами душевного життя й є щонайважливішим їхнім органом. Так, оскільки людське тіло завершується головою й оскільки, стосовно цілей життя та їх досягнення, не тіло носить голову, а голова тіло, яким вона керує, то Ісус Христос називається главою Церкви як свого тіла (Євр. 5, 23; Кол. 2, 19). Багаточленне тіло Церкви поєднується й завершується в єдності Глави, яка керує ним. той, хто благословляє, кладе руки на главу того, кого благословляють (1 М. 48, 14; 1 М. 49, 26), і благословенства на голову праведного (Пр. 10, 6); так само той, хто висвячує, кладе руки на голову того, кого висвячують (3 М. 8, 10), благословенство й висвячення, як олива помазання (Пс. 133, 2; 3 М. 8, 12), повинні спливати з голови по цілому людському єству й проймати його в усіх напрямах. Святий Дух осів у вигляді вогненних язиків на головах Апостолів і цим чудодійним висвяченням відродив і просвітив усе духовне єство їхнє (Дії. 2, 3 - 4). У такий самий спосіб лікувальник кладе свою руку на голову хворого (Мт. 9, 18). Урядувальний сан священника в Церкві засвідчується оздобою його голови (3 М. 9, 18). Позаяк цар є глава суспільного тіла, то на ознаку цього покладається на його голову корона зо щирого золота (Пс. 21, 4).

для всього час

time for everything by jethro tull

показати/сховати оригінал



Once it seemed there would always be
A time for everything
Ages passed I knew at last
My life had never been
I'd been missing what time could bring

Fifty years and filled with tears
And joys I never cried
Burn the wagon and chain the mule
The past is all denied
There's no time for everything



переклад на українську мову
Bb F
Колись здавалося завжди
Dm C
Для всього буде час
Bb F
Тепер, коли пройшли роки
Dm C
Я взнав щось про життя
Ebmaj9 Eb D7 G
Я шкодуватиму за тим як час я марнував
Bb G Bb

Пів століття - радостей і сліз
Яких я не шукав
Спаліть мій віз та заберіть коня
Минуло все дарма
Для всього вже часу нема

Bb F Dm

C D7 G

Ebmaj9


середу, 5 січня 2011 р.

xkcd - чистота



галузі науки, в порядку зростання "чистоти"

психолог: Соціологія - це частковий випадок застосування психології
біолог: Психологія - це частковий випадок застосування біології
хімік: Біологія - це частковий випадок застосування хімії...
фізик: ...яка є частковим випадком застосування фізики. Класно бути першим!
...
математик: Ого, звідси ви всі видаєтесь маленькими і непомітними!



неділю, 2 січня 2011 р.

Львів, сталкери

На сайті explorer.lviv.ua знайшов для себе цікавий список місцин де варто побувати у Львові (і поза Львовом)

Для себе відмітив
підземний монастир у Страдчі

підземну Полтву,

нетрі політеху

і львівську галерею графіті


(фото - авторів звітів за відповідними посиланнямииии)

а ще там є архів старих львівських світлин

філософія серця - 2


Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 75-77.

Позаяк слово є явлення або вираження думки, то й воно виходить з серця: і з серця свойого слова подадуть (Йов. 8, 10); бо чим серце наповнене, те говорять уста (Мт. 12, 34). Й позаяк мислення є розмова душі з собою, то той, хто мислить, веде цю бесіду в серці своєму: говорив я був з серцем своїм (Екл. 1, 16); сказав був я в серці своєму (Екл. 2, 1); той злий раб скаже у серці своїм (Мт. 24, 48).

Серце є осереддя багатоманітних душевних почувань, хвилювань і пристрастей. Серцеві притаманні всі ступені радощів, од радости серця свого (Іс. 65, 14) до того, що моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого (Пс. 83, 3), поживу приймають із радістю та в сердечній простоті (Дії. 2, 46); всі ступені скорбот, від сумного настрою, коли серце засмучене (Пр. 25, 20), до щонайглибшого горя, коли людина кричатиме від сердечного болю (Іс. 65, 14) й коли вона відчуває, що від цього тремтить її серце і зрушилось з місця свого (Йов. 37, 1); всі ступені ворожості, від ревнощів і гіркої заздрості (Пр. 23, 17; Як. 3, 14) до гніву у серцях своїх, коли люди скреготали зубами на нього (Дії. 7, 54) й коли серце розпалиться помстою (5 М. 19, 6); всі ступені незадоволення, від неспокою, коли туга на серці людини чавить її (Пр. 12, 25), до відчаю, коли серце приходить у розпач (Екл. 2, 20); нарешті, всі види страху від побожного тремтіння (Єр. 32, 40) до божевілля, сліпоти й тупоумства (5 М. 28, 28), до того, що омліває мій дух у мені, кам'яніє в нутрі моїм серце (Пс. 143, 4). Серце мліє і тріпоче від тоски (Єг. 5, 1; Єр. 4, 19); за різницею у стражданнях воно робиться немов віск (Пс. 22, 15) або висохлим (Пс. 102, 5), розпалюється і в нутрі моїм коле (Пс. 39, 4; Пс. 73, 21), робиться зламаносердим або розривається (Єр. 23, 9; Пс. 147, 3). У тузі людина робиться лякливою та м'якосердою (5 М. 20, 8). Від жалю серце перевертається (Ос. 11, 8). Благодійне Слово Боже діє на серце, як огонь той палаючий (Єр. 20, 9); серце палає й горить, коли на нього падає промінь божественного Слова (Лк. 24, 32).

Нарешті, серце є осереддя моральнісного життя людини. У серці поєднуються всі моральнісні стани людини, від щонайвищої таємничої любові до Бога, яка волає: Бог - скеля серця мого й моя доля навіки (Пс. 73, 26), до тієї зарозумілості, яка, обожнюючи себе, ставить своє серце нарівні з Серцем Божим і каже: я - бог! (Єз. 28, 2). З огляду на різні моральні недуги, серце робиться запаморочливим (Рим. 1, 21), затужавілим (Іс. 6, 10), твердим (Іс. 63, 17), камінним (Єз. 11, 19), нелюдським, звіриним (Дан. 4, 13). Є серце люте (Єр. 16, 12), серце суєтне (Пс. 5, 10), серце нерозумне (Рим. 1, 21). Серце є вихідне місце всього доброго та злого у словах, думках і вчинках людини, є добрий чи злий скарб людини: добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе (Лк. 6, 45). Серце є таблиця, на якій написаний природний моральнісний закон; тому погани виявляють діло Закону, написане в серцях своїх (Рим. 2, 15). На цій самій таблиці пишеться й закон благодійний: "Слухай же ти, Мій народе, - волає Господь, - бо буду ось Я говорити Ізраїлеві, і буду свідчити на тебе: Бог, Бог твій Я" (Пс. 50, 7), і на їхньому серці його напишу (закон благодійний) (Єр. 31, 33). тому Слово Боже посіяне в серці (Мт. 13, 19); сумління має своє опертя в серці (Євр. 10, 23); Христос через віру замешкав у наших серцях (Ес. 3, 17); також назнаменував нас, і в наші серця дав завдаток Духа (2 Кор. 1, 22). І не хай мир Божий панує у ваших серцях (Кол. 3, 15); бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам (Рим. 5, 5). Благодійне світло Бога у серцях наших засяяло (2 Кор. 4, 6). Проте з іншого боку грішникові диявол укинув у серце лихі наміри (Ів. 13, 2), сатана його серце наповним лихими задумами (Дії. 5, 3). До неуважних слухачів Слова Божого зараз приходить сатана, і забирає Слово, посіяне в серцях їх (Мр. 4, 15).