пʼятниця, 22 жовтня 2010 р.

Затворнік про любов

- Слухай Затворнік, ти все знаєш, скажи, що таке любов?
- Цікаво, де ти почув це слово?
- Коли мене виганяли з соціуму, хтось запитався, чи люблю я те що і всі.
...
- Уяви що ти попав у бочку з водою і тонеш.

А тепер уяви, що ти на секунду вистромив голову, побачив світло, хапнув повітря, і щось торкнулось твоїх рук.

І ти схопився за це і тримаєшся. Так ось, якщо вважати, що все життя ти тонеш (а так воно і є), то любов - це щось, що допомагає тобі втримати голову над водою.
...
- Це ти про любов до того що всі люблять?
- Любити те що люблять всі можна і під водою.
...
Любов це та причина, по якій кожен є там, де він є.
...
- Памятаєш, як ти пів дня думав про когось хто помахав тобі у відповідь, коли нас скидали зі стіни?

Ось це і була любов. Ти навіть не знаєш, чому він так зробив. Ти повів себе по-дурному та все ж вірно.

Любов наповнює змістом все те, що ми робимо, хоча насправді ніякого змісту нема.
...
- То що, любов нас обманює? Вона - це щось схоже на сон?
- Ні. Любов - це щось схоже на любов.

Все що ти робиш, ти робиш з любові.

Інакше ти просто сидів би на землі ревучи від страху
...
- Але ж багато хто роблять те що роблять зовсім не з любови.
- Нічого вони не роблять.
...
- А ти любиш щось, Затворніку?
- Люблю.
- Що саме?
- Не знаю. Щось, що інколи приходить до мене.

Інколи це - якась думка, інколи гайки, інколи вітер.

Та завжди я впізнаю це, чим би воно не приходило, і зустрічаю його тим кращим, що в мені є.

- Чим?
- Тим, що стаю спокійним.
- А решта часу ти неспокійний?
- Ні. Я завжди спокійний. Та це - краще що в мені є, і коли те що я люблю приходить до мене, я зустрічаю його своїм спокоєм.
...
- А як ти думаєш, що у мене є найкращого?
- Не знаю. Ти можеш взнати те найкраще в собі, по тому, чим ти зустрічаєш те, що полюбив. Що ти відчував, коли думав про того, хто помахав тобі рукою?

(Віктор Пєлєвін, Затворнік і Шестіпалий, компіляція)

Немає коментарів:

Дописати коментар