Перефразувавши відомий вислів, можемо створити таке гасло: "Скажи мені, як ти їси, і я скажу тобі, хто ти". Фактично "те, як ми їмо, набагато важливіше для нашого здоров'я, ніж те, що ми їмо". Не буде зайвим нагадати, що 97% того, чим ми є, становить те, що ми з'їдаємо (ми - результат процесу метаболізму їжі), а тому можна погодитися з твердженням філософа-матеріяліста Людвіга Феєрбаха (1804 - 1872), що людина є тим, що вона їсть. Однак слід додати, що людину формує також те, як вона їсть. А з цього випливає, що цілком правдивим є твердження, що найліпший такий піст, під час якого людина їсть (і фактично нормою є не стриманість, а регулярне споживання їжі), тобто найважливішие - це мудре харчування. Великі аскети твердять, що ліпшим від посту є щоденне "розсудливе і помірковане" харчування. Його головні правила викладемо в "Декалозі їдальні". Не слід забувати, що інстинкт харчування (не слабший, аніж інстинкт спарювання й розмножування) задіює найбільше зовнішніх і внутрішніх чуттів, над якими людина мусить панувати й працювати, роблячи їх якомога возвишенішими, як це характерно для всіх культур. Це також породило мудру практику використання під час трапез чуттів, які самі по собі не пов'язані з прийманням їжі, наприклад, ведучи розмову, слухаючи чи споглядаючи щось. Розмова чи мовчанка за столом не мають руйнувати настрою трапези, а можуть підтримувати його, натомість шкідливо, з огляду на рівень передач, під час споживання їжі дивитися телевізор.
А ось і Декалог:
1) Усвідомлювати кожен аспект того, що ми переживаємо, як також природу, приготування, смак харчів. Споживаючи їжу свідомо, побачимо, що кожна трапеза перетворюється на ритуал. Щоб легше досягти цього, можна принаймні раз на тиждень (наприклад, щоп'ятниці) посидіти за столом у повній тиші.
2) Стежити за собою під час прийому їжі: подобається нам їжа, чи ні; скільки набираємо; величину шматків; як споживаємо страви (спокійно, жадібно, з відразою, ненажерливо...). Їдальня - це тест: те, як ми їмо, свідчить про наш душевний стан, про те, як ставимося до речей, а також до самих себе й инших.
3) Приймати, а не пожирати їжу, ставлячись до харчів як до дару, даного нам для смачного й приємного споживання. Це сприяє ліпшому подрібненню їжі й, відповідно, допомагає уникнути переїдання.
4) Їсти, тримаючи їжу в роті й пережовуючи її доти, доки вона не втратить смаку, оскільки життєву субстанцію харчів вбирає піднебіння, й початковий етап травлення відбувається в роті.
5) Сприймати рідини як тверду їжу й перетворювати тверді харчі на рідини, тобто смакувати їх до кінця й ковтати без труднощів.
6) Їсти лише за столом і не споживати їжу поза визначеними годинами її прийому, за вийнятком фруктів, які можна їсти будь-коли.
7) Мало пити під час їди (орієнтовно не менш ніж за годину до трапези й через годину після неї), але багато пити між прийомами їжі.
8) Столові прибори у перервіміж почерговими "шматками" слід класти на стіл, а не вимахувати ними, як зброєю, за допомогою якої ми воюємо з голодом.
9) Є три види шматків:
- шматок поміркованости (коли ми з'їли на один шматок менше й відходимо від столу, не зовсім наситившись)
- шматок ситости (коли з'їдаємо відповідну кількість їжі)
- шматок обжерливости (коли ми з'їли на один шматок забагато, який готує нам наші майбутні хвороби і який з'їдаємо на користь ліків і лікарів)
10) Воліти з'їсти менше (жирного, доброго, приправленого, смачного) й ділитися або поступатися тим, що ліпше.
Перед трапезами і після них просити Бога благословення й дякувати серцем:
- Богові, подателеві всякого добра.
- Природі, яка дарує нам поживу.
- Людині, яка вирощує, переробляє й пакує харчі.
Придбано у книгарні видавництва Свічадо за 25 грн :)
Немає коментарів:
Дописати коментар