Надто пізно вчитися? (інфографіка)

Переклад українською мовою: Максим Гонтар, dyvensvit.org
Оригінал: http://fundersandfounders.com/late-bloomers-people-who-succeeded/

Надто пізно вчитися? (інфографіка)

Емаус

Емаус

   Dm                    A
Поволі день лягає на спочинок,
   A                    Dm
Сідає синій вечір на поля,
    Dm                    A
А хто це так мандрує безупину
    A                   Dm
Із міста до далекого села?

   D                        Gm
Вони в тривозі швидко поспішають,
     C                      F
Щоб на путі не стрінула їх ніч,
    Dm                     Gm
Тихцем поміж собою розмовляють,
  A                       Dm
Яку ж то дивну чули вони річ.
 
“Невже, невже, це дійсно є правдивим,
Щоб той, хто вже помер із гробу встав?”
Тут подорожній з вигляду щасливий
Зрівнявся з ними й розмовляти став.
 
Він їх питав, вони відповідали
І їм було так добре поруч з ним,
Із тим, кого ще досі не впізнали,
Та ось село, та ось уже і дім.
 
Прощатись треба, та не стало сили,
А він спішить, він хоче відійти.
І враз вони несміло попросили:
„Зостанься з нами, де ж вночі іти?”
 
Зірками вкрився небозвід розлогий,
Розлив бліде проміння місяць-князь.
„Сідай за стіл, ти змучений з дороги,
Ми дуже раді, що ти є у нас.”
 
Він з посмішкою щирою сідає,
Бере пахучий хліб до рук святих,
Підносить вгору і благословляє:
„Беріть і їжте, дітоньки!” – і зник.
 
У них відкрились очі і впізнали,
Ісусе, о який блаженний час.
“Невже, невже, серця в нас не палали,
Як Він в дорозі промовляв до нас?”
 
Та де Він, де? Чому пішов так скоро?
Серця розхвилював і зник, як дим.
І довго шлях освітлювали зорі
Двом постатям, що йшли в Єрусалим.
 
Вони ішли, серця вогнем палали,
Не знати де й подівся давній страх,
Вони ішли з Ісусом розмовляли,
Який повік замешкав у серцях.
 
Як часто я іду до Емаусу,
Тікаю від життя, що є трудним,
Чому ж тоді не пізнаю Ісуса,
Хоч маю певність, що іду за Ним?
 
Та варто зупинитись і сказати:
„Чи ти стомився? Сядь і відпочинь.”
О, як тоді Його не розпізнати,
Як хліб життя переламає Він?

Dm A D

Gm C F

Молитва до св. о. Піо

Молитва до святого отця Піо

О святий отче Піо! Сьогодні, маючи тебе за свого опікуна та покровителя, з кріпкою вірою, надією та любов’ю, ми, що перед твоєю іконою та твоїми святими мощами молимось, ласкаво просимо та благаємо тебе про заступництво та поміч. Простягни над нами свою святу руку допомоги; вимоли у Господа нашого Ісуса Христа прощення гріхів наших; підтримуй нас у час спокус, прикростей та немочей; допоможи нам, щоб і в наших серцях розгорілась правдива, щира і непохитна віра та палка безмежна любов до нашого Спасителя Ісуса Христа, прикладом якої ти є. Адже ти за свою велику любов до Господа удостоївся чести носити та терпіти на своєму тілі Христові рани.

Нехай і все наше життя буде приємне та миле Богові, щоб з Його благословенням та твоїм заступництвом ми осягнули найвищу мету земного життя - Царство Боже, приготоване Отцем Небесним. Амінь.

Молитва до бл. Папи Івана Павла ІІ

Молитва до блаженного Папи Івана Павла ІІ

Блаженний Іване Павле, святителю Христової Церкви! В часі свого земного життя ти віддав себе в цілковиту посвяту Пресвятій Богородиці. Її материнське заступництво та молитва були для тебе поміччю та розрадою, а в скрутну хвилину хоронили твоє життя для жертовного служіння Богу, Церкві та людству. подібно до старозавітнього Мойсея, ти виводив народ Церкви, новий Ізраїль, із неволі безбожних ідеологій та провадив до свідомости життя у вірі та свободі.

Премудрі слова твоїх повчань були плодом твого духовного сопричастя з Пресвятою Дівою Марією, з Її співстражданням Христовому розп’яттю та з Її світлою радістю воскресіння, а щоденний твій труд був пронизаний спогляданням та прославою Її благословенних чеснот.

Блаженний отче Іване Павле, припадаємо до тебе в цей час з молитвою, щоб за твоїм посередництвом
та заступництвом Пресвятої Діви Марії ми могли пізнати Божу волю та з певністю йшли життєвим шляхом нашого спасіння у вірі, надії та любові на славу Бога Отця, Єдинородного Сина та Всесвятого Духа, нині, повсякчас і навіки віків. Амінь.

Молитва до св. свм. Йосафата

Молитва до святого священномученика Йосафата

Святий священномученику Йосафате! Ти, що пролив свою кров як мученик за Христову Церкву, ти завжди бажав і постійним і наполегливим благанням просив Всемогутнього Бога благодаті об’єднання всіх народів з Апостольським Престолом.

Допоможи, щоб це твоє палке бажання сповнилося, гаряче тебе просимо. Хочемо, щоб ти був для тієї святої цілі нашим заступником перед Милосердним Богом і Отцем, щоб якнайшвидше настав день, у якому всі християнські народи разом з нами створили одне-єдине стадо в дусі злагоди та любові під проводом намісника Петрового.

Святий священномученику Йосафате! Ти своєю мученицькою смертю залишив церкві величезне свідоцтво про святу віру. Випроси нам, щоб і ми зберегли цей Божий дар і свідчили словами та всім своїм життям правдивість тієї святої віри.

Випроси нам ласку, щоб ми вірно жили Божими заповідями. Приведи тих, що живуть у гріху та у теряві незнання, до роздуму над своїм спасінням.

Потіш засмучених, скріпи слабовірних і зроби, щоб усі відчули твоє сильне заступництво у Найсвятішого Подателя всякого добра.

Учини, святий Йосафате, своїми молитвами, щоб у цілому нашому народі запанувала єдність у вірі, щоб усі стали дітьми однієї святої вселенської Церкви та щоб увесь український народ, збагачений Божим благословенням, прославляв Бога, який нагородив тебе нев’янучим вінцем у Своєму Царстві.

Радуйся, мученику церковної єдности, бо і нині проповідуєш з’єднання!

Радуйся і молися за наше спасіння! Амінь.

Молитва до бл. свм. Григорія Лакоти

Молитва до блаженного священномученика Григорія Лакоти

Блаженний священномученику Григорію! Ти своєю жертовною працею в Божому винограднику заслужив вінець Небесної слави. Ти був добрим, чуйним і вірним пастирем свого стада. Всім своїм життям ти довів, що є відданим Христовій Церкві, ставши її воїном.

Сьогодні ми, як твої діти, віддаємо шану твоїм святим і нетлінним мощам. З кріпкою вірою та надією просимо про твоє заступництво та про твою поміч.

Уклінно просимо тебе долучити до наших молитов, з якими прибігаємо до Господа, свої святі молитви та допомогти нам випросити у Нього ласки (називаємо).

Особливо благаємо про ласки: пізнати нашого Бога так, як ти Його пізнав; полюбити Його так як ти Його полюбив; служити Йому так, як ти Йому служив. Амінь.

xkcd - клавіатури це зло

xkcd - автоматичні двері

xkcd - поїдання

звільни мене

set me free by Mark Hall and Bernie Herms

This song follows the account in Matthew of the man full of demons until he met Jesus. Mark 5:1-13 / Ephesians 2:1-10 / Romans 8 / Revelation 1:18

показати/сховати оригінал

It hasn't always been this way
I remember brighter days
Before the dark ones came
Stole my mind
Wrapped my soul in chains

Now I live among the dead
Fighting voices in my head
Hoping someone hears me crying in the night
And carries me away

Set me free of the chains holding me
Is anybody out there hearing me?
Set me free

Morning breaks another day
Finds me crying in the rain
All alone with my demons I am
Who is this man that comes my way?
The dark ones shriek
They scream His name
Is this the One they say will set the captives free?
Jesus, rescue me

As the God man passes by
He looks straight through my eyes
And darkness cannot hide

Do you want to be free?
Lift your chains
I hold the key
All power on Heav'n and Earth belong to me

You are free
You are free
You are free

переклад на українську мову

Пісня розповідає історію чоловіка, що мав демонів, та про те як Ісус уздоровив його (Євангеліє від Марка 5:1-13)

"Коли Син отже зробить вас вільними, 
то справді ви будете вільні."
Євангеліє від Івана, 8:36 

Dm  Bb  Gsus4  Dm
Dm                  Bb
усе це було не завжди
                    Gsus4
я пам'ятаю світлі дні
та потім темрява прийшла
Dm
мій розум вкрала і душу ланцюгом зкувала
Dm
тепер ні мертвий ні живий
Bb
б'юсь з голосами в голові своїй
Gsus4
о хоч би хто почув
Dm
як серед ночі я кричу і допоміг мені

           Bb
звільни мене
     Dm
від ланцюгів важких
    Bb          Gsus4
чи чує хтось мене?
G            Dm  Bb  Gsus4  Dm
прошу, звільни

Dm                     Bb
світанок день новий несе
                    Gsus4
мене в риданні застає
                   Dm
я з бісами на самоті

Dm          Dm7           Bb
та хто це йде навстріч мені?
                         Gsus4
Його Ім'я кричать біси злі
                   Dm
чи це не Той, що звільнить всіх людей? 
Ісусе, порятуй мене!

           Bb
звільни мене
     Dm
від ланцюгів важких
    Bb          Gsus4
чи чує хтось мене?
G            Dm  Bb  Gsus4  Dm
прошу, звільни

G          C
звільни мене
                       Gm
І ось підходить Божий Син
   Bb             C
І дивиться мені увічі
             Dm
І темряві нема куди подітись

Bb
"Чи хочеш бути вільним?"
             Dm
"У Мене ключ є, ланцюг свій підійми"
         Bb                    Gsus4
"Мені належить всяка влада як на Небі так і на Землі"

G
"Чи хочеш бути вільним?"
"У Мене ключ є, ланцюг свій підійми"
"Мені належить всяка влада як на Небі так і на Землі"
"Ти вільний"
"Ти вільний"
"Ти вільний"

Dm Bb Gsus4

G Dm7 С

xkcd - ось до чого дійшло

Ти є Життя

You are the Life by Dave and Julie Hunt


(based upon Psalms 25th and 84th)
показати/сховати оригінал

To You, O Lord, I lift up my soul
In You I trust, O my God
No one whose hope is in You
Will ever be put to shame

You are the Life, You are the Good,
You are the very Breath in me
You are the Way, You are the Truth,
You are the only Hope I see
You never let me fall too far,
I cannot go beyond Your grasp
Your hand is there to hold me tight
If I will only ask . . . ‘
Cause you are the life

My soul it yearns, even faints
For the courts of You my Lord
My heart and flesh, both cry out,
Cry out to You the living God

You are the Life, You are the Good,
You are the very Breath in me
You are the Way, You are the Truth,
You are the only Hope I see
You never let me fall too far,
I cannot go beyond Your grasp
Your hand is there to hold me tight
If I will only ask . . .
‘Cause you are the life

переклад на українську мову
(на основі Псалмів 25го та 84го)

Am        F        C        G

Am
          F        C         E
До Тебе, Господи, я душу підіймаю
Am
        F      C    G
У Тебе вірую, Боже мій
Am
           F     C       E
І жоден, хто на Тебе уповає
Am
       F          C    G
Не осоромиться в надії цій

Am          F
Ти є Життя, Ти є Любов
C            E
Ти є Дихання у нутрі
Am          F
І Ти є Шлях, Ти Правда є
C           G
І вся Надія у Тобі
Am          F
Тобі підвладне все і всі
C            E
Надміру впасти не даси
Am           F
Ти порятуєш від гріха
C           G
Якщо молитимусь Тобі...
Am          F
Бо Ти є Життя

Am
          F        C         E
Моя душа від спраги мліє
Am
       F        C     G
За подвірями Твоїми, Пане мій!
Am
          F   C       E
І линуть мої думка й тіло 
Am
         F       C      G
до Тебе линуть, Боже Живий!

Am          F
Ти є Життя, Ти є Любов
C            E
Ти є Дихання у нутрі
Am          F
І Ти є Шлях, Ти Правда є
C           G
І вся Надія у Тобі
Am          F
Тобі підвладне все і всі
C            E
Надміру впасти не даси
Am           F
Ти порятуєш від гріха
C           G
Якщо молитимусь Тобі...
Am          F
Бо Ти є Життя

Am        F        C        G

Am F C

G E Esus

знати Тебе

to know You by casting crowns


показати/сховати оригінал

To know You is never worry for my life, and
To know You is to never to give in or compromise
To know You is to want to tell the world about You
Cause I can't live without You

To know You is to hear Your voice when you are calling
To know You is to catch my brother when he is falling
To know You is to feel the pain of the broken hearted
Cause they can't live without You.

More than my next breath
More than life or death
All reaching for, I live my life to know You more
I leave it all behind, You are all that satisfies
To know You is to want to know You more
To know You is to want to know You more

To know You is to ache for more than ordinary
To know You is to look beyond the temporary
To know You is believing that You will be enough
Cause there is no life without You

More than my next breath
More than life or death
All I'm reaching for, I live my life to know You more
I leave it all behind, You are all that satisfies
To know you is to want to know You more
To know you is to want to know You more

All this life could offer me, could not compare to You
Compare to You
And I count it all as lost, compared to knowing You
Knowing You

More than my next breath
More than life or death
All I'm reaching for, I live my life to know You more
I leave it all behind, You are all that satisfies
To know You is to want to know You more
To know You is to want to know You more

Compared to You
Compared to You
And I count it all as lost, compared to knowing You
Knowing You
And I count it all as lost, compared to knowing You
Knowing You

переклад на українську мову

Спасителю Ісусові Христові, Цареві та Богу нашому, 
Цілителю душ та тіл, Пастирю доброму

C        Em         G       D 
Знати Тебе - безтурботно Тобі довіряти
C        Em   G                 D
Знати Тебе - завжди боротись і не відступати
Am       Em     G              D
Знати Тебе - хотіти про Тебе усім говорити
Am       Em      
         G             D
Бо я не можу без Тебе жити

C        Em    G                 D 
Знати Тебе - голос Твій завжди впізнавати
C        Em       G            D 
Знати Тебе - в біді ближньому допомагати 
Am       Em        G                     D 
Знати Тебе - відчувати біль тих в кого зламане серце
Am       Em      
     G                 D 
Без Тебе їм важко це знести

G                  D
Краще ніж повітря подих
D                    Am
Більше ніж життя і смерть
Am     Em                C      Em     D
Все чого я прагну - це краще взнати Тебе 
G                D                        Am
Все полишив я позаду, все потрібне в Тобі є 
Am       Em        G               D
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе
Am       C         Am       Em       G    D   
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе

C        Em        G           D 
Знати Тебе - відчувати більше ніж буденність
C        Em     G            D 
Знати Тебе - дивитися далі крізь сьогодення
Am       Em   G                    D 
Знати Тебе - вірити в те що Ти - все що важливе
Am       Em      
       G               D 
І без Тебе життя неможливе
G                  D
Краще ніж повітря подих
D                    Am
Більше ніж життя і смерть
Am     Em                C      Em     D
Все чого я прагну - це краще взнати Тебе 
G                D                        Am
Все полишив я позаду, все потрібне в Тобі є 
Am       Em        G               D
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе
Am       C         Am       Em       G    D   
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе

Am      Em          G            D                   Am
Що б мені життя не дало - все ніщо, в порівнянні до Тебе
Em        G        
                 D
В порівнянні до Тебе
Am      Em         G          D            Am
Все це легко я відкину, заради пізнання Тебе
Em    G       
            D
Пізнання Тебе

G                  D
Краще ніж повітря подих
D                    Am
Більше ніж життя і смерть
Am     Em                C      Em     D
Все чого я прагну - це краще взнати Тебе 
G                D                        Am
Все полишив я позаду, все потрібне в Тобі є 
Am       Em        G               D
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе
Am       C         Am       Em       G    D   
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе

        G        
                 D
В порівнянні до Тебе
        G        
                 D
В порівнянні до Тебе
Am       Em        G               D
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе
Am       C         Am       Em       G    D   
Знати Тебе - це хотіти ще краще взнати Тебе

C Am Em

G D

філософія серця - 13

Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 99-101.

Практичні застосування, які можна зробити з попередніх зауваг, є настільки безпосередніми, що ми можемо обмежитися у цьому разі короткими вказівками.

1. Якщо серце є таке осереддя духовного життя людини, з якого виникають прагнення, бажання й помисли безпосередньо, або по той бік, який не випливає з математичною точністю із зовнішніх діючих причин, то найправильніша теорія душевних явищ не може визначити особливості й відмінності, з якими вони виявляються у цій окремій душі за певних обставин. Як ми вже сказали, людина не є такий екземпляр роду, в якому лише повторювався б загальний зміст інших екземплярів. Вона, й щодо цього вона єдина у відомому нам світі, є особа, або, як кажуть, індивідуум. Такою особливою істотою, яка не зникає у роді, знає себе людина у безпосередній свідомості, яка тому відкриває їй не душу взагалі, не будь-яку душу, а цю особливу, з особливими настроями, прагненнями й помислами; загальна ж теорія душевного життя утворюється, як і будь-яка теорія, за допомоги порівнянь, узагальнень і абстрагування від окремих дослідів. Звідси ми можемо зробити висновок, що, нехай навіть в історії природи все буде підпорядковане строгому механізмовіякий не дозволяє будь що вилучити, - в історії людства можливі факти, події й явища, які будуть свідчити про себе своїм простим існуванням і можливості яких не можна ні припускати, ні заперечувати на підставі загальних законів, відомих нам із науки про душу. Коли наука з'ясує собі справжнє значення й межі цього становища, тоді, можливо, вона зуміє правильно поставитися до божественного одкровення. Досі вона міркувала майже таким чином. Відома історична подія, судячи із сильних свідчень, мала б бути визнана дійсною, але явлення її суперечитьзагальним законам, за якими пояснюємо ми душевне життя будь-якої людини; отже, немає підстав приймати її за дійсність. Ми протиставляємо цьому міркуванню таку послідовність думок. У серці людини міститься джерело для таких явищ, які виявляють себе в особливостях, що не випливають із жодного загального поняття або закону. За загальними законами душевного життя ми можемо обговорювати лише щоденні, звичайні, зумовлені звичним плином речей, явища людського духу, позаяк ці законизняті або відсторонені від оцих однакових або одноманітних явищ. Тому та, де ми зустрічаємо явища, які виходять за межі цього звичайного шерегу, ми повинні дослідити передовсім їхню просту дійсність, не затуляючи її загальними законами, позаякще ніхто не довів, щоби душа підпорядковувалася цим загальним законам з механічною необхідністю, як мертва й недіяльна маса. Причому, якщо не можна припустити, щоби тут, як у галузі фізики, дії та протидії були однаковими, то з іншого боку надзвичайні події, як доводять досліди, завжди відбувалися серед якихось особливих обставин. З нашої точки зору весь позосталий світ уявляється нам, як річка, ширину й глибину якої легко виміряти за загальними правилами; але, пливучи цією річкою проти течії, ви, можливо, несподівано зустрічаєте таку водоверть, такий швидкий і заплутаний рух хвиль, які то розкидаються вшир, то спрямовуються вглиб, що загальні правила вимірювання можуть бути застосовані тут вельми неточно. Можливо, така аналогія керувала думкою того великого психолога, котрий сказав: "джерело природи у серці людини"; тому що й справді ми тут перебуваємо у витоків, напрям яких вшир і вглиб невідомий для нас: явища можуть бути помічені лише після того, як вони винили, а з якої певної глибини, в якому напрямі й послідовності, та в яких особливих видозмінах виникнуть вони, цього не можна визначити за жодними загальними законами.

філософія серця - 12

Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 97-99.

Попередні пояснення, здається, дають нам зрозуміти, що відмінність між психологічними та біблійними поглядами ні сутність людської душі звідна до загальної й простої відмінності між поясненням явищ із підстав фізичних і підстав моральнісних. При дослідженні явищ душевного життя наука, відповідно до своєї загальної методи, запитує: згідно з якими загальними умовами й законами відбуваються ці явища? І щойно вже знайдені шукані загальні умови й закони душевних явищ, наука про душу може так само легко обчислювати й визначати їхнє майбутнє виникнення та утворення, як астрономія обчислює й визначає майбутні рухи й розміщення світил небесних. Проте ця плідна метода науки, як очевидно, застосовна лише до вторинних і похідних явищ душевного життя. Кожна проста основа явищ, в якій ще не виступили визначені напрями й форми, в якій ще не окреслилися певні пункти, неприступна аналізові науки, позаяк цей аналіз завжди передбачає складність і багатоманітність явища, він потребує опорних пунктів пояснення, яких бракує кожній простій основі явищ. Якщо це справедливо взагалі, то тим паче треба погодитися, що в людській душі є щось первинне й просте, є захована людина серця, є глибиновість серця, якого майбутні рухи не можуть бути обчислені згідно з загальними й необхідними умовами й законами душевного життя. Для цього найособливішого боку людського духу наука не може знайти загальних і назавжди визначених форм, які були б прив'язані до тієї чи тієї пари нервів і виникали б з необхідністю з приводу їхніх рухів.

Коли містицизм намагався вказати форми, які цілковито відповідали б духовному змістові людського серця, то він міг тільки заперечувати всі доступні для нас форми й вираження як конечного світу, так і конечного духу. Йому видавалося, що не лише нижні духовні здібності не відповідають повноті й вартості сердечного життя, але й сам розум, позаяк він мислить в окремих формах, позаяк він породжує одну думку за іншої в часі, є слабке, приблизне й, отже, помилкове вираження цього життя. У таких припущеностях містик міг лише поринати в темне почуття єдності й безконечності - ту глибиновість серця, де зрештою згасає будь-яке світло свідомості. Це хворобливе явлення містицизму, - який хоче обминути всі конечні умови нашого духовного розвитку, який хоче сягнути останньої мети одразу і безпосередньо, не досягаючи її многотрудним і поступовим удосконаленням у часі, - є, у кожному разі, дуже примітивний факт для пояснення душевного життя людини. Його взасадничує істинне переконання, що повнота духовного життя, яку відчуваємо в серці, не вичерпується тими душевними формами, які утворюються за умов цього конечного світу, або що наш розвиток не може бути обмежений тими певними явищами духу, які виникають за тимчасових умов. Замість того, щоби вірувати й сподіватися і відповідно до цього підвизатися у тимчасовому світі, містик ставиться вороже й негативно до сучасного, Богом установленого ладу нашого тимчасового виховання. Проте ми гадаємо, що протилежну крайність утворюють ті психологічні погляди, які сподіваються перелічити й визначити всі явища душевного життя як конечні й раз і назавжди визначені його форми, так що ні в них, ні під ними не можна вже знайти життя своєрідного, простого, безпосереднього, яке б торувалося несподівано й нерозраховано. Нам видається, що такі погляди, які хотіли б кожну окрему діяльність душі прив'язати до окремого нерва, як до її умови, можуть дати нам образ духу як істоти, призначеної лише для тимчасового й конечного життя. Якщо ці погляди взагалі не можуть указати в душі людини щонайглибших засад її особистості й зародків її майбутнього життя, то з іншого боку для них залишаться нерозгаданими багато які душевні явища, що про них свідчить досвід, якими є, приміром: знаменне значення слів, явища передчуття, стани прозріння, а надто різні таємничі форми релігійної свідомості в людині й людстві. Істину між зазначеними крайнощами містицизму й емпіризму ми маємо у біблійному вченні про серце як осереддя душевного життя людини. Серце породжує всі ті форми душевного життя, які підпорядковані загальним умовам і законам; отже, воно не може ставитися до них негативно, не може своїми безпосередніми пориваннями касувати їх. А проте серце не переносить раз і назавжди весь свій духовний зміст у ці душевні форми; в його глибиновості, неприступній аналізові, завжди лишається джерело нового життя, нових порухів і прагнень, які сягають поза межі конечних форм душі й роблять її придатною для вічності. Тому й за тимчасових, але особливих умов завжди лишається можливість для таких надзвичайних явищ у царині душевного життя, які сягають поза межі його звичайного способу діяння.

Ваша мова любови

Уривок з книжки "П`ять мов любови для неодружених" Гері Чепмена:

Питальник про п’ять мов любови

Слова підтримки, якісний час, подарунки, вчинки служіння, фізичний доторк — які з них є вашою основною мовою любови? Можливо ви вже знаєте, а можливо — не маєте ані найменшої уяви, яка саме. “Питальник про п’ять мов любови” дозволить вам дізнатися напевне.

Питальник складається з тридцяти пар тверджень. Прочитайте кожну пару і виберіть одне з тверджень, яке краще підходить до ваших вподобань. Тоді в правій колонці обведіть відповідну літеру. У деяких випадках вам хотілося б вибрати обидва варіанти, але мусите спинитися на одному задля точности результатів.

У питальнику ви побачите такі слова як “близька людина” або “ті, кого ми любимо”. Коли ми думаємо про любов і мови любови, нам тут же спадають на думку романтичні стосунки. Проте ми виражаємо любов у різних контекстах і стосунках. Працюючи з питальником, думайте про важливу людину у вашому житті, з якою ви близькі: хлопець чи дівчина, добрий друг, батько чи мати, співробітник, тощо.

Заповнюйте питальник, коли не втомлені та не поспішаєте. Обравши свої варіанти, поверніться на початок і порахуйте, скільки разів ви обвели кожну літеру. Викладіть результати наприкінці питальника, а тоді прочитайте “Тлумачення і використання вашого рахунку”

1. (А) Мені подобається отримувати записки з похвалою
   (Д) Мені подобається, коли мене обіймають

2. (Б) Я люблю бути на самоті з близькою людиною
   (Г) Я відчуваю, що мене люблять, коли отримую практичну допомогу

3. (В) Мені подобається отримувати подарунки
   (Б) Я люблю зустрічатися з друзями і близькими

4. (Г) Я відчуваю, що мене люблять, коли мені допомагають
   (Д) Я відчуваю, що мене люблять, коли мене торкаються

5. (Д) Я відчуваю, що мене люблять, коли людина, яку я люблю чи якою захоплююсь, кладе мені руку на плече
   (В) Я відчуваю, що мене люблять, коли отримую дарунок від людини, яку люблю чи якою захоплююсь

6. (Б) Я люблю подорожувати з коханою людиною чи друзями
   (Д) Мені подобається триматися за руки з близькими людьми

7. (В) Видимі символи любови (дарунки) дуже важливі для мене
   (А) Я відчуваю, що мене люблять, коли мене підтримують

8. (Д) Мені подобається сидіти поруч з людьми, які мені приємні
   (А) Мені подобається, коли мені кажуть, що я приваблив(ий/а)

9. (Б) Мені подобається проводити час разом з друзями чи з коханою людиною
   (В) Мені подобається отримувати маленькі подарунки від друзів чи коханої людини

10. (А) Слова, які свідчать, що мене приймають, важливі для мене
    (Г) Я знаю, що він чи вона мене любить, коли допомагає мені

11. (Б) Я люблю бути з друзями та коханою людиною і роби щось разом
    (А) Мені подобається, коли мені говорять гарні слова

12. (Г) Вчинки людини впливають на мене більше, ніж її слова
    (Д) Обійми дозволяють мені відчути, що мене цінують

13. (А) Я ціную похвалу і намагаюся уникати критики
    (В) Декілька маленьких подарунків важать для мене більше, ніж один великий

14. (Б) Я відчуваю близькість до людини, якщо ми розмовляємо або робимо щось разом
    (Д) Я відчуваю більшу близькість до друзів і коханої людини, якщо вони мене часто торкаються

15. (А) Мені приємно, коли люди хвалять мене за досягнення
    (Г) Я знаю, що мене люблять, коли задля мене роблять те, що самим не подобається

16. (Д) Я люблю, коли, проходячи повз, друзі чи близькі торкаються мене
    (Б) Я люблю, коли люди вислуховують мене і щиро цікавляться моїми думками

17. (Г) Я відчуваю, що мене люблять, коли друзі та близькі допомагають мені в роботі
    (В) Мені справді дуже подобаються дарунки від друзів та близьких

18. (А) Мені подобається, коли хвалять мій зовнішній вигляд
    (Б) Я відчуваю, що мене люблять, коли хтось витрачає на мене час, намагаючись  зрозуміти мої почуття

19. (Д) Я почуваюся спокійно, коли мене торкається близька людина
    (Г) Вчинки служіння дають мені відчуття, що мене люблять

20. (Г) Я ціную все те, що роблять для мене близькі люди
    (В) Я люблю отримувати дарунки від близьких людей

21. (Б) Мені справді дуже приємно, коли хтось присвячує мені свою неподільну увагу
    (Г) Мені справді подобається, коли хтось робить для мене послуги

22. (В) Я відчуваю, що мене люблять, коли хтось дарує мені на день народження подарунок
    (А) Я відчуваю, що мене люблять, коли хтось на мій день народження говорить мені гарні слова

23. (В) Я знаю, що людина любить мене, коли вона дарує мені подарунок
    (Г) Я відчуваю, що мене люблять, коли мені допомагають у щоденних справах

24. (Б) Я ціную, коли хтось уважно мене слухає, не перебиваючи
    (В) Я ціную, коли хтось пам’ятає про особливі дні, даруючи дарунки

25. (Г) Мені подобається усвідомлювати, що близькі люди намагаються допомогти мені у щоденних справах
    (Б) Мені подобаються довгі подорожі з близькою людиною

26. (Д) Мені подобається цілувати тих, хто мені близький
    (В) Подарунок без особливої нагоди завжди тішить мене

27. (А) Мені подобається, коли мені кажуть, що цінують мене
    (Б) Мені подобається, коли людина, з якою ми розмовляємо, дивиться на мене

28. (В) Дарунки від друзів чи коханої людини завжди особливі
    (Д) Я добре почуваюся, коли друг чи близька людина торкається мене

29. (Г) Я відчуваю, що мене люблять, коли людина з радістю робить те, про що я її прошу
    (А) Я відчуваю, що мене люблять, коли кажуть, як цінують мене

30. (Д) Я потребую, щоби мене торкалися щодень
    (А) Я потребую слів підтримки щодень

РАЗОМ

А:___ Б:___ В:___ Г:___ Д:___

А. Слова підтримки Б. Якісний час В. Дарунки
Г. Вчинки служіння Д. Фізичний доторк

Тлумачення і використання вашого рахунку

Яка з мов любови отримала найбільшу кількість балів? Це ваша перша мова любови. Якщо кількість балів для двох мов є однакова, ви є “двомовними” і маєте дві мови любови. І якщо у вас є друга мова любови, або та, яка близька за балами до вашої першої мови любови, це означає, що для вас важливі обидва вираження любови. Найвища кількість балів для однієї мови — дванадцять.

Хоча ви набрали більше балів для однієї чи більше мов любови, намагайтеся не пропускати повз увагу инші мови, як неважливі. Ваші друзі чи близькі люди можуть виражати любов у цей спосіб, і вам буде корисно про це дізнатися. Так само, це піде на користь вашим друзям і близьким, якщо вони дізнаються про вашу мову любови і почнуть виражати свою прихильність до вас у спосіб, який ви сприйматимете за любов. Щоразу, як ви або вони говоритимуть мовою любови, одне одного, вт набиратимете емоційних балів. Звісно, ніхто не вестиме рахунку. Наслідок використання мови любови особи — це радше відчуття “ця особа розуміє мене і дбає про мене”. З часом ці почуття додаються до сильнішого почуття єднання.

Так само, як визначення і використання любовної мови людини зміцнює стосунки, якщо цього не робити, близька людина може відчувати, що ви її не любите. Коли люди виражають любов у спосіб, який не сприймається як любов, їхні зусилля, хоч і щирі, якоюсь мірою змарновані. Це може розчарувати як того, хто дарує любов, так і того, кому ця любов призначена. Ненавмисне ми могли говорити “іноземною” мовою любови в минулому до людини, яку ми любили. Розуміння концепції мов любови може допомогти вам навчитися ефективно виражати ваші почуття, щоб вони сприймалися і тлумачилися, як ви того бажаєте.

Якщо ви ще цього не зробили, попросіть близьких вам людей відповісти на запитання “Питальника про п’ять мов любови”. Тоді обговоріть ваше розуміння мов любови і використайте його для поліпшення ваших стосунків.


Придбано у книгарні видавництва Свічадо за 25 грн :)

Інформаційний путівник

Під ратушею вже напевне декілька місяців стоїть така штука а я все не помічав (ще одна штука стоїть біля пам'ятника коню Данила Галицького)



Називається це чудо "Інформаційний путівник", поставлене воно Туристичним Інформаційним Центром, обладнане сенсорним екраном і містить в собі каталог готелів, ресторацій, театрів, кав'ярень, музеїв, пам'яток, церков, костьолів та монастирів - усе що потрібно туристові :)



Також має доступ до карти Львова з підримкою мультітач (соваєте двома пальцями - і масштаб карти міняється)

Мені сподобалося що можна підгледіти афіші до різних концертів чи вистав, а одразу і взнати як туди по карті потрапити.

Загалом - неймовірно корисна річ, наразі знаходиться в тестовому режимі - підходимо, тестуємо ;)

філософія серця - 11

Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 94-97.

Ми повинні заторкнути тут дві теорії, що особливо заважають правильному розумінню біблійного вчення про серце як осереддя душевних діяльностей людини.

Від певного часу філософія поширює вчення про самозаконня (автономію) людського розуму, або вчення , що цей розум сам по собі, із власних сил і засобів, дає або покладає закони для всієї душевної діяльності. З цієї точки зору було б необхідно погодитися, що вся вартість людини або ціла духовна людина полягає у мисленні. Звичайно, апостол Павло каже про поганів: вони, не мавши Закону, самі собі Закон (Рим. 2, 14). Проте в оцих словах не міститься поняття про самозаконня людського розуму. Погани є самі собі закон, тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них (Рим. 1, 19). Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме (Рим. 1, 20). Отже, начало й джерело того закону, яким керувалися погани, полягає, згідно з апостолом, в одкровеннях про невидимого Бога, які даються людині через видиме творіння Боже: міркуючи про творіння Божі (думанням про твори), розум людський пізнає в них Божу волю й Божественний закон. Закон для душевних діяльностей не покладається силою розуму, як його винахід, а передподаний людині, як готовий, незмінюваний, Богом заснований лад моральнісно-духовного життя людини й людства, й притому передподаний він, згідно з апостолом, у серці як щонайглибшому боці людського духу: погани виявляють діло Закону, написане в серцях своїх (Рим. 2, 15). Бог є Творець як людської душі, так і її законів. Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв? (1 Кор. 4, 7). Самозаконня не властиве людському розуму в жодному розумінні. Між явищ і дій душі розум має значення світла, яке освітлює не ним покладене, але Богом створене життя людського духу з його, Богом даними, законами. Душа існує не тільки як це світло, але також як освітлюване ним єство з найрізноманітнішими духовними здібностями, для яких закони покладені творчою волею Бога. Життя духовне народжується перш і раніш цього світла розуму, в мороці й темряві, тобто в глибинах, неприступних для нашого обмеженого погляду. Якщо із засад цього життя виникає світло знання й розуміння, як наступне його явлення, то цим цілком виправдовуються біблійні погляди на значення людського розуму, який є вершина, а не коріння духовного життя людини.

Проте, крім цього негрунтовного вчення про самозаконня розуму, нерідко зустрічається у психології вчення про сутність людської душі. Дуже часто обмежується психологія у цьому вченні вказівкою лише на загальні й родові властивості душі, тобто на ті душевні явища, які спільні людській душі з будь-якою іншою душею. Людську душу визначає вона у цьому разі як істоту, що відчуває, уявляє, почуває й бажає, і перевагу цих явищ у людині порівняно з відповідними явищами в інших чуттєво спостережуваних істотах силкується пояснити з багатьох причин, що вони, у будь-якому разі, не містяться у первинному єстві людської душі й лише видозмінюють її загальний родовий характер. Між тим треба уявляти справу зовсім навпаки: людська душа має первинний і особливий зміст, який виявляється або являється, безперечно, у загальних і родових формах душевного життя, якими є уявлення, почування, бажання та ін. Тільки з цього припущення можна пояснити, чому ці родові форми набувають у людині особливого й найдовершенішого характеру, чому в оцих родових формах відкривається моральнісна особистість людини, для вираження якої даремно ми шукали б у душі людини певного механізму, що діє за загальними законами, чому, нарешті, в оцих конечних родових формах міститься почуття й усвідомлення безконечного, для якого знову немає певного та окремого носія або представника в явищах душевного життя. Але ми мусимо зробити ще крок далі й покласти, що кожна окрема людська душа має свої особливості й своєрідний розвиток, який виражається, в свою чергу, в загальних і родових формах людського душевного життя. В історії творіння світу оповідається, що Бог створив земну звірину за родом її (1 М. 1, 25), а людину за її окремою неподільною природою як одиничну й особливу особистість (1 М. 1, 26 і далі). Цей образ творіння цілком відповідає призначенню людини, котра, як істота безсмертна, не зникає у роді, а має власне особисте існування у часі й у вічності. Тому людина ніколи не може бути пасивним вираженням або органом загального родового життя душі. Наші слова, думки й справи народжуються не із загальної родової сутності людської душі, а з нашого окремо розвиненого, своєрідно відособленого душевного життя; лише з цієї причини вони є нашою особистою провиною або нашою особистою заслугою, яку ми ні з ким не поділяємо. Наука відзначає загальні й родові умови для явищ душевного життя взагалі, натомість священні автори мають на увазі те окреме й особливе джерело цих явищ у серці людини, виходячи з якого вони, зі своєю загальністю, стають нашим особистим станом і надбанням.

поки ти була поруч

till there was you by beatles
показати/сховати оригінал

There were bells on a hill
But I never heard them ringing
No I never heard them at all
Till there was you

There were birds in the sky
But I never saw them winging
No I never saw them at all
Till there was you

Then there was music and wonderful roses
They tell me in sweet fragrant meadows of dawn and dew

There was love all around
But I never heard it singing
No I never heard it at all
Till there was you

Then there was music and wonderful roses
They tell me in sweet fragrant meadows of dawn and dew

There was love all around
But I never heard it singing
No I never heard it at all
Till there was you

Till there was you

переклад на українську мову

Із дзвінниць чути дзвін
Що раніше не чув я ніколи
Я не міг почути його
Поки ти була поруч

І птахи в небесах
Я не бачив які у них крила
Я не міг побачити їх
Поки ти була поруч

А тоді були лиш музика і квіти
Що говорили про солодке у ланах та росу на світанку

І любов навкруги
Завжди була і співала
Та не чув я її
Поки ти була поруч

А тоді були лиш музика і квіти
Що говорили про солодке у ланах та росу на світанку

І любов навкруги
Завжди була і співала
Та не чув я її
Поки ти була поруч

філософія серця - 10

Памфіл Юркевич, "Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням Слова Божого"
набито за друкованим виданням "Памфіл Юркевич. Вибране." - К.: Абрис, 1993. - С. 92-94.

Тут спадає нам на думку євангелійська оповідь про двох учнів Христових, котрі йшли у день Господнього воскресіння в Еммаус і боролися з ваганнями й сумнівами щодо звістки про воскресіння Спасителя (Лк. 24, 13 - 32). На шляху сам Господь явився подорожнім: очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали (Лк. 24, 16). Господь, будучи невпізнаним, розкриває учням таємницю свого воскресіння, і Його бесіда не дає, одначе, пізнати їм, хто бесідує з ними. Лише після таємничого ламання хліба очі відкрилися їм, - і пізнали Його (Лк. 24, 31). Тепер учні з подивом зізнаються один одному: чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання (Лк. 24, 32). У розглядуваному випадку серце випередило розум у пізнанні істини. Учні мали вже перш думки сердечні, які, проте, нешвидко й не легко були всвідомлені їхнім розумом. Такі стани переживає кожна людина, особливо у хвилини великих утруднень, коли немає часу дочекатися ясного силогізму й коли треба віддати себе безпосередньому потягові серця, як певному моральнісно-духовному такту. Християнські аскети часто скаржились на повільність розуму у визнанні того, що безпосередньо й прямо відоме серцю, й нерідко називали розум людський чуттєвим і тілесним; і звичайно, він може видаватися таким, якщо порівняти його посередню діяльність з тими безпосередніми одкровеннями істини, які виникають раптово й які мають місце в нашому серці. Цим, утім, не заперечується, що повільний рух розуму, мов повільна хода, відрізняється визначеністю, правильністю й розрахованістю, яких бракує надто енергійним рухам серця. Як життя без ладу, так і лад без життя однаково невідповідні до призначення людського духу. А проте, якщо світло знання повинно зробитися теплотою й життям духу, воно має проникнути до серця, де б могло ввійти у цілісний настрій душі. Так, якщо істина падає нам на серце, то вона стає нашим благом, нашим внутрішнім скарбом. Тільки за цей скарб, а не за абстрактну думку, людина може вступати у боротьбу з обставинами й людьми: тільки для серця можливі подвиг і самовідданість.

З оцих зауваг ми видобуваємо дві тези:
1) серце може виражати, виявляти й розуміти цілком своєрідно такі душевні стани, які за своєю ніжністю, переважною духовністю й життєвістю неприступні для відстороненого знання розуму;
2) поняття й виразне знання розуму, позаяк воно стає нашим душевним станом, а не лишається абстрактним образом зовнішніх предметів, відкривається або дає себе відчувати й помічати не в голові а в серці: цієї глибини воно має сягнути, щоби стати діяльною силою й рушієм нашого духовного життя.

У живій оцінці людей та їхніх переваг ми не обмежуємося вказівкою на їхні знання й поняття. Істина, позаяк вона існує лише в абстрактній думці людини, не відноситься нами при цій оцінці прямо й безпосередньо до її духовного єства. Нам хотілось би перш за все знати, чи хвилює ця істина її серце, якими є її духовні потяги й прагнення, що викликає її симпатії, що її радує й засмучує та взагалі в чому полягає скарб її серця (Лк. 6, 45). Коли ми говоримо про облудність і лицемірність людини, то при цьому ясно виражаємо, що її думки й слова не належать до її єства, що на серці лежить у неї щось зовсім інакше, ніж у думках і словах, або що крім оцих виявлюваних думок є у неї ще думки задушевні або сердечні. Ми розрізняємо особистість людини підробну, яка виступає перед нами, й особистість справжню, яка зі своїм різноманітним змістом захована в серці людини. Явище двоєдушності показує, якою великою може бути відстань між діяльністю душевною в уявленнях і поняттях та тими власними станами душі, що відгукуються в рухах серця. Тому у випадках, які для нас особливо важливі, ми просимо сказати свою думку від серця. Життєві стосунки, в яких додається формальність і зовнішня подобизна людських союзів, суть стосунки сердечні: такими є стосунки дружби, братерства, любові та ін. У цих стосунках виявляє себе й живе ціла людина, без облудності й утиску, в усій широчині й повноті своїх різноманітних духовних станів.