пʼятниця, 22 жовтня 2010 р.

Затворнік про любов

- Слухай Затворнік, ти все знаєш, скажи, що таке любов?
- Цікаво, де ти почув це слово?
- Коли мене виганяли з соціуму, хтось запитався, чи люблю я те що і всі.
...
- Уяви що ти попав у бочку з водою і тонеш.

А тепер уяви, що ти на секунду вистромив голову, побачив світло, хапнув повітря, і щось торкнулось твоїх рук.

І ти схопився за це і тримаєшся. Так ось, якщо вважати, що все життя ти тонеш (а так воно і є), то любов - це щось, що допомагає тобі втримати голову над водою.
...
- Це ти про любов до того що всі люблять?
- Любити те що люблять всі можна і під водою.
...
Любов це та причина, по якій кожен є там, де він є.
...
- Памятаєш, як ти пів дня думав про когось хто помахав тобі у відповідь, коли нас скидали зі стіни?

Ось це і була любов. Ти навіть не знаєш, чому він так зробив. Ти повів себе по-дурному та все ж вірно.

Любов наповнює змістом все те, що ми робимо, хоча насправді ніякого змісту нема.
...
- То що, любов нас обманює? Вона - це щось схоже на сон?
- Ні. Любов - це щось схоже на любов.

Все що ти робиш, ти робиш з любові.

Інакше ти просто сидів би на землі ревучи від страху
...
- Але ж багато хто роблять те що роблять зовсім не з любови.
- Нічого вони не роблять.
...
- А ти любиш щось, Затворніку?
- Люблю.
- Що саме?
- Не знаю. Щось, що інколи приходить до мене.

Інколи це - якась думка, інколи гайки, інколи вітер.

Та завжди я впізнаю це, чим би воно не приходило, і зустрічаю його тим кращим, що в мені є.

- Чим?
- Тим, що стаю спокійним.
- А решта часу ти неспокійний?
- Ні. Я завжди спокійний. Та це - краще що в мені є, і коли те що я люблю приходить до мене, я зустрічаю його своїм спокоєм.
...
- А як ти думаєш, що у мене є найкращого?
- Не знаю. Ти можеш взнати те найкраще в собі, по тому, чим ти зустрічаєш те, що полюбив. Що ти відчував, коли думав про того, хто помахав тобі рукою?

(Віктор Пєлєвін, Затворнік і Шестіпалий, компіляція)

понеділок, 18 жовтня 2010 р.

ось і літо минуло

"Ось і літо минуло..." Арсеній Тарковский

Ось і літо минуло
Наче й не наставало
І на сонці тепло
Тільки цього так мало

Все що збутись могло
Як листок пятипалий
Вам у руки лягло
Тільки цього так мало

Надаремно ні зло
Ні добро не пропало
Все палало яскраво
Тільки цього так мало

Вас життя берегло
Під крилом рятувало
Вам удача була
Тільки цього так мало

Листя не обгоріло
Віття не обламало
День промитий як шкло
Тільки цього так мало

оригінал

Вот и лето прошло,
Словно и не бывало.
На пригреве тепло.
Только этого мало.

Всё, что сбыться могло,
Мне, как лист пятипалый,
Прямо в руки легло.
Только этого мало.

Понапрасну ни зло,
Ни добро не пропало,
Всё горело светло.
Только этого мало.

Жизнь брала под крыло,
Берегла и спасала.
Мне и вправду везло.
Только этого мало.

Листьев не обожгло,
Веток не обломало...
День промыт, как стекло.
Только этого мало.

Арсений Тарковский. Стихи разных лет.
Москва, "Современник" 1983.



середа, 13 жовтня 2010 р.

жити як колись

living in the past by jethro tull

показати/сховати оригінал



Happy, and I'm smiling, walk a mile to drink your water
You know I'd love to love you, and above you there's no other
We'll go walking out while others shout of war's disaster
Oh, be forgiving, let's go living in the past

Once I'd used to join in, every boy and girl was my friend
Now there's revolution but they don't know what they're fighting
Let us close our eyes, outside their lives go on much faster
Oh, be forgiving, we'll keep living in the past

Oh, be forgiving, let's go living in the past
Oh, no, no, be forgiving, let's go living in the past


переклад на українську мову

D CG D CG D CG D
в щасті посміхаюсь, йду здаля по воду твою
D CG D CG D CG D
знаєш що люблю і понад тебе вже нікого
G FC G FC G FC G FC
давай гулять коли всі інші живуть війною
D CG D CG D CG D
ти мені пробач, та варто жити як колись

колись я з ними був і товариство було дружнім
повстання в них тепер, та що бороть ніхто не знає
закриймо свої очі, назовні - старість сірих буднів
ні, не піддавайся, варто жити як колись
D C

G F


субота, 9 жовтня 2010 р.

поруч будь

stand by me by John Lennon

Сьогодні йому могло б бути 70...

показати/сховати оригінал



When the night has come
And the land is dark
And the moon is the only light we see
No I won't be afraid
No I won't be afraid
Just as long as you stand, stand by me

And darling, darling stand by me
Oh, now, now, stand by me
Stand by me, stand by me

If the sky that we look upon
Should tumble and fall
And the mountain should crumble to the sea
I won't cry, I won't cry
No I won't shed a tear
Just as long as you stand, stand by me

And darling, darling stand by me
Oh, stand by me
Stand by me, stand by me, stand by me

Whenever you're in trouble won't you stand by me
Oh, now, now, stand by me
Oh, stand by me, stand by me, stand by me

Darling, darling stand by me
Stand by me
Oh stand by me, stand by me, stand by me


переклад на українську мову

G
коли ніч на землі
Em
все темніє надворі
C D G
і лиш місяць на небі сія
ні не сумно мені
ні не страшно мені
поки поруч люба моя

люба моя, поруч будь
поруч будь
поруч будь, поруч будь, поруч будь

і коли небо враз
буде падати на нас
і заваляться гори як сніг
не заплачу я, ні
не побачиш ти сьози
поки поруч зі мною є ти

люба моя, поруч будь
поруч будь
поруч будь, поруч будь, поруч будь

якщо будеш ти в біді, поруч будь зі мною ти
поруч будь
поруч будь, поруч будь, поруч будь

люба моя, поруч будь
поруч будь
поруч будь, поруч будь, поруч будь
G Em

C D


people are beauty

"People are beauty..." by Vasyl Symonenko
english translation

people are beauty.
earth is a dream.
this sun is the best in the world
with all my heart I am
stuck to the ground
it's holding me filling my thoughts
and I really want
to be a strong man
and I want to love and believe
so even a stone,
a cold peace of rock
came alive and would love to live!
wake up
all you sleepy souls
open your heart and mind
let there be no one
hereafter to say:
- nothing is left by their life...

оригінал

"Люди - прекрасні…"
Василь Симоненко

Люди - прекрасні.
Земля - мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце
У землю в'язко.
Вона мене цупко трима.
І хочеться
Бути дужим,
І хочеться так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити
І жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
- Їх на землі не було...

16.01.1963

пʼятниця, 8 жовтня 2010 р.

routins and sunshine

"In love there are routins and sunshine..." by Vasyl Symonenko
english translation

in love there are routines and sunshine,
there are sorrow and happyness
life is real and it's hard to hide it
with illusions in pink colored veil

though together we would live in a bitterness
maybe sadness would hold us both
and a star would be hiding in darkness
of a dim full of worry thoughts

but I'm sure that for every and each time
in the hesistent moment of doubts
nothing take from us our sunshine
there will be no paltry grouchy clouds

you and me, we would live in a justice
not the rage or abuse, but by law of the love
love would shine from our insides
love would give us renewal of souls

love would infast into my speech
in the hard times to say you a word:
- You're my One, spitfire wonder!
no one there over You in this world!

оригінал

"Є в коханні і будні, і свята…"
Василь Симоненко

Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб’язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!.

субота, 2 жовтня 2010 р.

sun is rising

"Sun is rising, as it always used to..." by Vasyl Symonenko
english translation

Sun is rising, as it always used to,
Wires hooting in the winds,
Willows crushed their hands in green
And a sunshine sealed our lips

Night became. Electric lights
As a snake entwine dark town
Friend of mine, when head goes empty
Only then I'm calming down

What is love - words tell you nothing
Twenty years in front of me
There's a heart inside, it's steady
Heartbeat love to everything

Friend of mine, there will be parting
Will we met again - it's full of doubts
Our common happiness and tortures
Will they come someday from deep of heart?

Something I don't know, I will not say
Inside there's a silent earnest hope
When the end come close enough to see
I will start my letter with those words:

Sun is rising, as it always used to,
Wires hooting in the winds,
Willows crushed their hands in green
And a sunshine sealed our lips

And we are just like the other people
I can't claim a swear from you
Day will come to close my mouth
Till that day I'll not forget my youth.

оригінал

"Встає над нами сонце, як вставало…"
Василь Симоненко

Встає над нами сонце, як вставало,
Гудуть вітри в розгойданих дротах.
Зелені верби руки заламали,
І заніміло сонце на вустах.

Приходять ночі. Електричний пояс,
Немов зміюка, місто обвива.
Я лиш тоді, мій друже, заспокоюсь,
Як опустіє зовсім голова.

Як я люблю — давать не буду звіту,
Переді мною два десятки літ,
І в мене серце, мов несамовите,
Вистукує любов у білий світ.

О друже мій, попереду розлука,
А зустрічі — чи трапляться вони,
І наші спільні радощі і муки
Чи випливуть із серця глибини?

Я не скажу того, що сам не знаю,
І лиш бажання щире вироста,
Щоб, як життя наблизиться до краю,
Я міг почати так тобі листа:

Встає над нами сонце, як вставало,
Гудуть вітри в розгойданих дротах.
Зелені верби руки заламали,
І заніміло сонце на вустах.

І ми такі ж, як всі на світі люди,
І я від тебе клятви не беру,
Та лиш тоді я молодість забуду,
Тоді замовкну, як помру.

пʼятниця, 1 жовтня 2010 р.

ashes smoldering

"Ashes smoldering in hearth..." by Vasyl Symonenko
english translation

Ashes smoldering in hearth
All alone I walk in dreams
In the theater we met
Gallery, and row was third

It's not fantasy of mine
That's not violin calls my heart
That was lock of hair of your
There on forehead, shy and bright

Silence stagger mightiness
Strings were whining down below
It was sweet and so unusual
In your eyes forecast a storm

When we walked out from the hall
Thoughts earthly and eternity
You were standing near the light
Happy waiting there for me

We were stroll in navy town
On the bridge we quietly stand
You was dummy in your pure
Something I could never break

Still I know - it was not dream
hat's not violin calls my heart
That was lock of hair of your
There on forehead, shy and bright

Ashes smoldering in hearth
Soft my footsteps on the bridge
In the theater I wait
Gallery, and row is third

оригінал

"Дотліває холод мій у ватрі…"
Василь Симоненко

Дотліває холод мій у ватрі,
Я один замріяний іду…
Ми тоді зустрілися в театрі,
На гальорці в третьому ряду.

І не вірю, що мені здалося,
Бо напевне знаю — так було:
То не скрипка кликала — волосся,
Що тобі спадало на чоло.

Тишина хиталася велично,
Ніжні струни квилили внизу —
Тож було і солодко й незвично
У твоїх очах читать грозу.

А коли виходили із залу
З думами про вічне і земне,
Довго ти під ліхтарем стояла
І чекала, радісна, мене.

Ми ішли через блакитне місто,
Мовчки зупинились на мосту.
Ти була така прозора й чиста,
Я не смів порушить чистоту.

Тільки досі знаю: не здалося,
Так і залишилось, як було, —
То не скрипка кличе, а волосся,
Що тобі спадало на чоло.

Дотліває холод мій у ватрі,
Біля мосту стишую ходу…
Часто жду тебе я у театрі
На гальорці в третьому ряду…

15.X.1961 .

all you newbie...

"All you newbie columbs and magellans..." by Vasyl Symonenko
english translation

All you newbie columbs and magellans
Let's uprise the sails of our dreams
Oceans call for travel in demands
Restful bay is covered with waves

No one says that everything is known
If it was then why would we be here?
So let's put all our youthful hopes
On the ships and get out anywhere!

Vessels! Ready for a campaign!
Vision! Thirst of mine! Do live!
In the ocean of a native People
Let's explore new islands of Belief!

Get out rusty anchors from the silt
There's a bored soul on anchor mine!
Yearning winds beats our breasts -
Caravel goes wandering for fine

There's no wind to blow away the sun
And a roster hardly rake all ground
Dear Ukraine! Till I will live,
I will learn of you, I will be proud!

Hope and search, till I am breading
Put the fire on indifference
When there will be nothing else for learning
Hope again, you give me hand, my friends!

оригінал

"Гей, нові Колумби й Магеллани..."
Василь Симоненко

Гей, нові Колумби й Магеллани,
Напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.

Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподіваная молоді?

Кораблі! Шикуйтесь до походу!
Мрійництво! Жаго моя! Живи!
В океані рідного народу
Відкривай духовні острови!

Геть із мулу якорі іржаві —
Нидіє на якорі душа!.
Б’ються груди об вітри тужаві,
Каравела в мандри вируша.

Жоден вітер сонця не остудить,
Півень землю всю не розгребе!
Україно! Доки жити буду,
Доти відкриватиму тебе.

Мріяти й шукати, доки жити,
Шкварити байдужість на вогні!.
А якщо відкрию вже відкрите,
Друзі! Ви підкажете мені…

15.10.1962.